Дата публікації: 20.06.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Трудовим законодавством України визначено ряд особливостей, яких має дотримуватися найманий працівник у разі, якщо він виявив бажання сам звільнитися з місця роботи.
- Так, слід звернути увагу що Кодексом законів про працю України встановлено, що у разі, якщо працівник прийняв рішення звільнитися, він повинен завчасно попередити про таке рішення роботодавця, а саме – за 2 тижні.
- Разом із тим варто враховувати особливості трудових відносин під час воєнного стану також, адже у випадку бажання звільнитися в таких воєнних умовах, роботодавець не повинен вимагати завчасне попередження, а повинен звільнити працівника датою, яка зазначається в заяві про звільнення.
- Але тут слід сказати, що таке виключення можливе, у разі, якщо місце роботи (організація, підприємство чи установа) знаходяться близько території, де проводяться бойові дії. Таке нововведення запроваджено з метою збереження безпечного життя та здоров’я осіб, але за виключенням обставин, коли працівники можуть бути залученими на особливі корисні для суспільства роботи, або праці на місці роботи, яке пов’язане з критичною інфраструктурою.
- Далі здійснюючи аналіз документів трудового законодавства, можна звернути увагу на те, що під час написання заяви на звільнення зовсім не обов’язково зазначати про причини такого рішення.
Законодавець встановлює, що заява на звільнення за ініціативою працівника може бути подана роботодавцю:
- під час виконання роботи;
- під час перебування працівника у відпустці;
- під час лікарняного (у разі, якщо особа тимчасово втратила працездатність).
Варто згадати і про те, що у разі, якщо працівником були використані не всі дні відпустки, або взагалі він не використав такі дні, перед звільненням працівник має право відгуляти всі дні відпустки, які не були використані. У такому разі крайній день відпустки і буде встановлений як день звільнення.
Або працівник може не використовувати дні відпустки, а отримати відповідну компенсацію у грошовій формі від роботодавця.
Правовий аналіз ситуації свідчить, що не варто забувати і про те, що протягом двох тижнів, від моменту написання заяви про звільнення, працівник також має право в даний проміжок часу змінити своє рішення та залишитися на працювати на місці роботи. Таке рішення можна прийняти у разі, якщо працівник відкликає заяву (краще це зробити у письмовій формі, та зареєструвати заяву аби не було проблем із її розглядом).
Разом із тим багато питань виникає у разі, якщо працівник через проведення бойових дій, знаходиться за межами України. Тут для Вас буде доречна консультація юриста або консультація адвоката.
Отже, якщо працівник знаходиться не на території України, тоді він має право:
- відправити заяву на звільнення поштою, яка працює з міжнародними відправками (така заява повинна прийти на зареєстровану адресу роботодавця);
- відправити заяву за допомогою електронної пошти (але її обов’язково потрібно підписати, наприклад за допомогою електронного підпису);
- надіслати заяву через можливі месенжери.
Крім того, у такому разі роботодавець не має права відмовити в оформленні звільнення для працівника. За результатами звільнення має бути виданий наказ роботодавця, та зроблений відповідний запис у трудовій книжці працівника.
