Детальніше
Дата публікації: 28.05.2024
Особливості успадкування за заповітом
Успадкування за заповітом є одним з головних інститутів спадкового права України, який дозволяє особі самостійно визначати долю свого майна на випадок смерті. На відміну від успадкування за законом, де черговість спадкоємців та їх частки визначаються чинним законодавством, заповіт надає можливість власникові майна на власний розсуд обрати спадкоємців та розподілити належне йому майно.
Поняття успадкування за заповітом означає перехід прав та обов'язків померлої особи (спадкодавця) до зазначених у заповіті спадкоємців. Заповіт є персональним розпорядженням заповідача щодо свого майна, яке набирає чинності після відкриття спадщини.
Підставами для успадкування за заповітом є укладення заповіту з дотриманням встановлених законом вимог до його форми та змісту, а також відсутність обставин, які можуть визнати заповіт недійсним. Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України, заповіт має бути особистим розпорядженням особи та складатися у письмовій формі із нотаріальним посвідченням.
Особливістю успадкування за заповітом є визначення заповідачем кола спадкоємців та їхніх часток на власний розсуд, включаючи осіб, що згідно із законом не мають права на спадкування. Проте необхідно зазначити, що існують законні обмеження щодо прав заповідача, зокрема неможливість повністю позбавити спадщини непрацездатних осіб, які проживали зі спадкодавцем.
Права наслідування за заповітом визначаються волею заповідача, яка знайшла своє відображення у тексті заповіту. Цим зумовлена й різноманітність видів заповітів, наприклад заповіт із зазначенням конкретних спадкоємців, заповіт подружжя, заповіт на користь юридичної особи, заповіт з умовою тощо.
Загальні принципи успадкування за заповітом в Україні базуються на законності, рівності, справедливості та ін. Вступ у спадкування за заповітом передбачає оголошення заповіту нотаріусом після відкриття спадщини, нотаріальне посвідчення прав спадкоємців та видачу свідоцтва про право на спадщину.
Обов'язковою умовою чинності заповіту є його відповідність вимогам законодавства щодо форми, змісту, юридичної сили тощо. Це важливо для запобігання можливим зловживанням та незаконному розпорядженню чужим майном. У разі порушення встановлених законом правил заповіт може бути визнаним судом недійсним за позовом заінтересованих осіб.
Порядок дій з успадкування за заповітом включає такі кроки, як прийняття спадку і звернення до нотаріуса у визначені строки, подання заяви про прийняття спадщини та необхідного пакету документів, сплату відповідних нотаріальних зборів та податків, отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Слід зазначити, що успадкування здійснюється за законом і заповітом одночасно у випадках, коли заповіт не охоплює все належне спадкодавцеві майно. Тоді частина майна успадковується за заповітом, а інша за правилами успадкування за законом.
Таким чином, інститут успадкування за заповітом надає особі широкі можливості самостійно визначити долю свого майна на випадок смерті. При цьому важливо дотримуватися вимог законодавства щодо форми та порядку складання заповіту для уникнення визнання його недійсним. Консультація кваліфікованого юриста дозволить врахувати всі правові тонкощі при складанні такого важливого документа.
