Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
У разі розірвання шлюбу між батьками дитини, судовими органами можуть бути стягнені витрати на дитину, які вважаються додатковими на малозначними. Саме така норма наявна з цивільному процесуальному законодавстві України.
- Саме про такі витрати поговоримо більш детальніше, але для розуміння всієї ситуації у таких питаннях буде доречною консультація юриста або консультація адвоката, які є кваліфікованими в даній справі за знаються на всіх особливостях сімейного законодавства.
- Отже, роблячи аналіз документів та судової практики, можна виокремити наступні додаткові витрати на дитину, які можуть стягуватися за рішенням суду.
По-перше це можуть бути витрати, пов’язані з тим, що дитина хворіла.
- Такого висновку дійшов Верховний Суд України, коли визначив, що дитина, яка перенесла хворобу повинна лікуватися та потребувати додаткових грошових витрат.
- Також визначалося в справі, що дитина через харчову хворобу не може за станом здоров’я перебувати та харчуватися в закладах дошкільної освіти, які належать до комунальної власності, а лише в приватних садочках за особливим режимом харчування.
- Саме тому такі фінансові кошти мають допомогти дитині соціалізуватися через перебування в приватному садочку, забезпечити право на освіту та зберегти здоровий спосіб життя дитини.
- Отже, такі витрати були визнані судом як додаткові при розлученні батьків.
По-друге судами також визнавалися як додаткові витрати, які були пов’язані із настанням особливих обставин, та які можуть судами призначатися як одиночні платежі (купівля комп’ютера чи телефона дитині тощо), так і платежі, які повинні сплачуватися кожен місяць. До прикладу це може бути витрати на викладачів, гуртки з фотографії тощо.
По-третє Верховний Суд України в якості додаткових витрат визнав і ті грошові витрати, які необхідні на освітні послуги, адже було визнано, що здобуття вищої чи фахової передвищої освіти, а також купівля спортивного інвентаря для дитини, яка відвідує додаткові спортивні секції – вважаються додатковими витратами на дитину.
Якщо судом враховуються досягнення дитини, тоді для цього повинні бути надані докази успіхів таких спортивних досягнень, аби суд зрозумів, що такі витрати є необхідними для дитини та є важливими для її досягнень.
Правовий аналіз ситуації свідчить, що у справах про додаткові судові витрати слід сказати, що у разі, якщо є суми передплати за аліментами – тоді це для суду може бути підстава не задовольняти позов про додаткові судові витрати на дитину.
Разом із тим суд наголошує, що не можна вважати додатковими витратами бажання фінансувати інші потреби дитини, особливо, якщо це є ініціатива другого з батьків. До прикладу це може бути особистий водій для дитини, няня та інше. Тут варто виходити з необхідності та інтересів самої дитини.
Можна зробити юридичний висновок, що , що у таких питаннях слід звертати увагу та збирати докази для розуміння наявних особливих обставин, яких потребує фінансування в інтересах дитини. До прикладу це можуть бути досягнення у мистецтві, спорті та іншому, а такими стягненнями у грошовому еквіваленті можуть визнаватися судом як витрати в одноразовому порядку, так і щомісячні – в залежності від ситуації.
