Детальніше
Дата публікації: 28.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Процес отримання ліцензій на зберігання палива є необхідним кроком для забезпечення дотримання правил та заходів безпеки.
Усі форми суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі іноземні суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність через свої зареєстровані постійні представництва, зобов’язані отримувати ліцензію на зберігання пального відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95. -ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального» (зі змінами).
Для отримання ліцензії на зберігання пального суб’єктам господарювання необхідно пройти процедуру обов’язкової реєстрації, визначену пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України. Ця вимога поширюється на всіх платників податку, включно з іноземними суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність через свої зареєстровані постійні представництва. Для кожного місця зберігання палива потрібна окрема ліцензія.
Ліцензії на розміщення сховищ пального видають органи виконавчої влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України. Термін дії цих ліцензій становить п’ять років. Плата за право зберігання пального справляється щорічно та зараховується до місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства.
За пільгу на зберігання палива введено плату в розмірі 780 гривень на рік. Суб’єкти господарювання, у тому числі іноземні, які здійснюють діяльність через зареєстровані постійні представництва, звільняються від отримання ліцензії на зберігання пального в місцях виробництва пального, у місцях оптової та роздрібної торгівлі пальним за умови отримання відповідних ліцензій.
Місця зберігання пального, які використовуються окремими суб’єктами, не потребують отримання ліцензії на право зберігання пального. До них належать суб’єкти, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету, суб’єкти державного резерву, а також суб’єкти господарювання, які зберігають паливо виключно для власних виробничо-технологічних потреб на нафтогазовидобувних майданчиках і бурових платформах без реалізації через місця роздрібної торгівлі. Крім того, суб’єкти господарювання, які зберігають паливо в споживчій тарі об’ємом до 5 літрів, також звільняються від отримання ліцензії на зберігання пального.
Ліцензія надається суб’єкту підприємницької діяльності, національному чи іноземному, після подання цілеспрямованої заяви поштою або в електронному вигляді. Ця заявка має супроводжуватися підтвердженням оплати річної ліцензійної плати. У заяві суб’єкт господарювання має вказати конкретний вид господарської діяльності, на який бажає отримати ліцензію, наприклад зберігання палива.
Для отримання ліцензії на право зберігання палива заявнику разом із заявою необхідно надати завірені копії відповідних документів. Ці документи включають підтвердження права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташовано об’єкт торгівлі або зберігання пального, дійсні на момент подання заяви та/або введення об’єкта в експлуатацію. Крім того, такі документи, як звіти про введення в експлуатацію, акти готовності або акти приймання, відповідно до вимог законодавства, повинні бути надані для всіх об’єктів торгівлі або зберігання пального. Крім того, необхідний дозвіл на роботу з небезпечними матеріалами та експлуатацію небезпечних машин і обладнання. Заявник зобов’язаний забезпечити достовірність інформації, зазначеної в поданих документах.
У разі, якщо ці документи видаються не заявнику, а іншій фізичній особі, заявник також повинен надати додаткові документи, що підтверджують його право на користування відповідним об’єктом. Проте суб’єкти господарювання, які зберігають паливо виключно для власного споживання чи промислової переробки, без реалізації його стороннім особам, звільняються від подання копій зазначених документів. Натомість ці суб’єкти господарювання зобов’язані в заяві вказати, що паливо призначене виключно для внутрішнього споживання або переробки, надати інформацію про загальну місткість резервуарів та контейнерів для зберігання пального та вказати точне місцезнаходження зазначених сховищ.
Представлення будь-яких документів, крім тих, що прямо зазначені в цьому Законі, суворо заборонено. Документи, визначені цим Законом, крім документів, що надаються заявником для отримання ліцензії на виробництво, оптову чи роздрібну торгівлю пальним, подаються в одній копії, засвідченій нотаріально, органом, що її видав, або уповноваженою посадовою особою. . Заява про видачу ліцензії разом із необхідними документами, передбаченими цим Законом, подається уповноваженим представником заявника або надсилається рекомендованим листом.
Заявник отримує ліцензію або рішення про відмову в її видачі протягом не більше 20 календарних днів з дати отримання необхідних документів, визначених цим Законом. У разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії обов’язковим є вказівка причини відмови з посиланням на норми чинного законодавства.
Юридична служба «Консультант» пропонує широкий спектр послуг, пов'язаних з отриманням ліцензій, в чому можуть допомогти досвідчені юристи. Якщо вам потрібен конкретний тип ліцензії, наші досвідчені спеціалісти нададуть вам детальну інформацію та вказівки. Не соромтеся зв’язатися з нами, щоб ознайомитися з повним переліком доступних послуг ліцензування, напрвиклад таких як: ліцензія на алкоголь,
ліцензія на зберігання пального, ліцензія на медичну практику, ліцензія на міжнародні вантажні перевезення, ліцензія на таксі, ліцензія на виробництво алкоголю, тощо.
