Дата публікації: 27.06.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Іноді у правовій сфері клієнти ставлять досі цікаві та незвичні запитання. На сьогодні великої популярності в юридичному консалтингу набула і сфера військового права і сімейного і медичного і трудового.
- Деякі питання є дуже цікавими для дослідження. Саме тому консультація юриста Вам буде потрібна, аби розуміти всі правові нюанси.
- Досить цікавим питанням в сфері права є таке, що стосується компенсування витрат працівника у разі, якщо його відправили у відрядження.
- Чи дійсно роботодавець повинен оплатити компенсаційні витрати на проїзд (таксі чи поїзд або літак) та на проживання чи їжу?
Давайте розбиратися детальніше.
Досліджуючи дане питання варто звертатися до Кодексу законів про працю України, адже в статті сто двадцять першій визначені основні аспекти щодо компенсаційних витрат для осіб, які перебувають у службовому відрядженні.
Здійснюючи аналіз документів та аналіз цієї норми можна дійти висновку, що працівник, який за рішенням роботодавця був відправлений в службове відрядження користується наступними правами:
- право на відшкодування витрат через перебування у службовому відрядженні;
- отримання іншого роду компенсацій через відрядження.
Здійснюючи правовий аналіз ситуації слід дійти висновку, що нормою зазначені основні та базові гарантії та компенсації для працівника. Не варто забувати, що внутрішніми локальними актами роботодавця, наприклад правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим або колективним договором, можуть визначатися інші компенсації.
Але все ж таки зазначена норма в статті сто двадцять один також і конкретизує певні випадки, коли має бути сплачена компенсація. Розглянемо ці моменти детальніше.
Отже, таким працівникам, яких було направлено за службовими справами у відрядження, повинні компенсуватися:
- добові витрати – під час перебування працівника у відрядженні;
- відшкодування вартості проїзду в обидві сторони (до місця відрядження і додому);
- відшкодування витрат у разі, якщо працівник наймає житло та живе там протягом часу перебування у відрядженні.
Варто сказати і декілька слів щодо гарантій. Тут законодавець визначає, що у разі перебування працівника у службовому відрядженні, за останнім повинно зберігатися робоче місце чи посада, на протязі всього періоду перебування працівника у такому відрядженні.
В Законі визначено, що особливості оплати таких компенсаційних витрат повинні виплачуватися у відповідності до трудової чи колективної угоди, однак визначено, що розмір таких компенсацій не повинен бути менше, ніж середній заробіток працівника.
Таким чином можна зробити юридичний висновок, що згідно законодавства витрати на проїзду разі відрядженні обов’язково повинні відшкодовуватися. Чіткої цінової політики тут не існує, а всі деталі та особливості компенсацій повинні бути зазначені в локальних правових актах.
Однак тут слід і згадати про Постанову КМУ № 98 від 02.02.2011, яка визначає особливості відшкодування сум та витрат для державних службовців.
Також слід зазначити, що після повернення з відрядження, працівник повинен надати звітні документи про свої витрати (чеки, розрахункові рахунки тощо).
