Дата публікації: 27.06.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Робота за сумісництвом досить цікавим питанням в сфері трудового права. Іноді не існує чіткого нормативного врегулювання зазначеної сфери, і клієнти не можуть самі вирішити або зрозуміти всю суть ситуації і як їм діяти у разі виникнення певних особливих ситуацій.
- Однією з таких є процедура звільнення працівника, який є сумісником.
- Правова кваліфікована консультація юриста чи досвідчена консультація адвоката інколи є необхідною для вирішення Ваших правових питань.
- Обов’язково звертайтеся до юридичного маркетплейсу «Консультант», довіряйте професіоналам.
Отже, по-перше слід розуміти, що трудові правовідносини в різноманітних сферах соціального життя на законодавчому рівні регулюються Кодексом законів про працю України, яким зокрема встановлено, що особа, яка є офіційним працівником та вже заключила трудову угоду, має право на укладання таких угод з декількома роботодавцями. Саме у такому разі працівник буде вважатися сумісником.
Тут слід розуміти, що сумісництво може бути як внутрішнє так і зовнішнє. Внутрішнім вважається сумісництво, у разі якщо працівник обіймає декілька посад на одному місці роботи.
До прикладу це може бути заклад загальної середньої освіти, де вчитель і викладає предмети і є педагогом-організатором.
- Зовнішнє сумісництво передбачає собою ще одну роботу але вже на іншому підприємстві, установі чи організації, або у приватного підприємця.
- Можна зробити юридичний висновок, що статтею 102-1 КзппУ встановлено, що сумісникам виплачується заробітна плата за роботу, яка була виконана фактично, тобто за певний проміжок часу.
- Щодо табелювання, тут слід вказати, що такого працівника, який виконує внутрішнє сумісництво слід табелювати два рази – за основну працю та додаткову.
- Такий облік повине здійснюватися у годинах, а у разі якщо він не зявляється на роботі – визначати години пропуску на підставі документів, який підтверджує такі пропуску, до прикладу це може бути лікарняний лист.
Крім того, правовий аналіз ситуації свідчить, що згідно чинного законодавства записи у трудовій книжці щодо сумісництва повинно здійснюватися лише за бажанням самого працівника, та не повинно бути записано через його примус. Таким чином у разі, якщо останній не виявив бажання вносити відповідний запис, його без волі працівника не повинні зазначати.
Щодо процедури звільнення, то тут діють загальні правила і наявність підстав для припинення трудової угоди самого сумісника, зокрема і його особисте бажання припинити трудові відносини.
- Для того, щоб звільнитися суміснику потрібно написати відповідну заяву на звільнення за власним бажанням, або наприклад за угодою сторін.
- В заяві слід і вказати дату: момент з якого будуть припинені такі трудові відносини.
- За загальними правилами, роботодавець у такому разі буде зобов’язан прийняти заяву та видати відповідний наказ про звільнення (або розпорядження).
- На момент дати звільнення сам роботодавець має здійснити на користь працівника всі виплати, включаючи відпускні (або компенсації), заборгованості тощо.
У разі, якщо сумісник (внутрішній) не виявив бажання працювати додаткового на своєму місці роботи, він може звільнитися на загальних підставах. Але за основною трудовою угодою він буде залишатися працівником та виконувати свої трудові обов’язки.
