Дата публікації: 07.07.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
В Україні сфера спадкового права сягає особливо значущого правового аспекту, адже норми відносно спадкування визначають і обсяг прав та обов’язків спадкодавця та спадкоємця, і певний перелік обмежень, і можливості розпоряджатися своїми правами та обов’язками щодо набутого спадкового майна.
- Разом із тим, інститут спадкування в правовій сфері є досить цікавим і значним юридичним фактором для наслідування як за законом так і за заповітом. Одним із багатьох питань спадкових правовідносин є і обов’язкова частка в заповіті. Консультація юриста або консультація адвоката допоможе розібратися з Вашими питанням в сфері спадкового права.
- Здійснюючи аналіз документів цивільно-правового законодавства, а саме Цивільного кодексу України, в якому визначаються основні засади щодо такої обов’язкової частки, можна зробити юридичний висновок, що право на таку частку виступає в ролі гарантій на отримання спадкового майна для певної категорії осіб.
- Отже, про те що таке обов’язкова частка в спадщині, хто має право її отримати та як захистити свої права ми і поговоримо в даній статті.
- Вищезазначеним кодексом існує визначення обов’язкової частки в спадщини, під яким варто розуміти, що певна категорія осіб має право на половину частки майна, яка могла б їм належати, якщо було б спадкування не за заповітом, а за законом, навіть у разі, якщо такі особи не були зазначені в заповіті як спадкоємці (незалежно від змісту заповіту).
До таких категорій осіб відносяться наступні:
- малолітні особи;
- неповнолітні особи;
- непрацездатні діти спадкодавця, які є повнолітніми;
- вдова чи вдівець, які є непрацездатними;
- батьки спадкодавця, які є непрацездатними (пенсіонери, інваліди).
Така норма була визначена з метою забезпечення права на спадок вищезазначеної категорії осіб, наприклад, у разі, якщо спадкодавцем буде позбавлене осіб першої черги права на спадщину, але такі особи відносяться до перелічених осіб.
Відповідно до чинного законодавства під малолітніми особами варто розуміти дитину, яка ще не досягла віку чотирнадцяти років. Натомість особа є неповнолітньою, у разі, коли її вік сягає з чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
- Тут слід звернути увагу, що якщо особою, яка є неповнолітньою було набуто повну цивільну дієздатність (наприклад у разі укладання шлюбу з шістнадцяти років, або робота з такого віку на умовах трудового договору тощо), такі неповнолітні з повною цивільною дієздатністю також не позбавляються права на обов’язкову частку в спадщині.
- Крім того, таке правило стосується і особи, яка досягла пенсійного віку, але вирішила продовжити трудову діяльність.
- Але, якщо говорити про осіб, які ще не досягли пенсійного віку, але мають право на пільгові пенсії, у такому разі не мають ще права на обов’язкову частку в спадщині.
- Тут слід згадати, що таке право на частку існує в незалежності від погодження із цим інших спадкоємців, бажань спадкодавця, а також жодним чином не пов’язується спільним проживанням таких осіб зі спадкодавцем.
- Слід сказати, що перелік таких осіб, які отримали право на обов’язкову частку в спадщині – встановлюється на момент коли відкривається спадщина.
- Таке право на частку є для особи особистим і його не можна передавати через спадкову трансмісію.
