Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
В Україні інститут сімейного права посідає особливе місце в сфері суспільного життя.
- Основним нормативно-правовим актом, який регулює питання сімейних взаємовідносин, права та обов’язки подружжя – є Сімейний кодекс України.
- Даний кодифікаційний акт врегульовує дуже багато питань сфери сімейного права.
- Так, на ряду з основними питанням, тлумачення яких є досить поширеними у суспільстві, існують такі, котрі потребують додаткового роз’яснення та тлумачення.
- Одним із таких є і питання утримання одного із подружжя.
- Особливої уваги зокрема заслуговує і право на утримання вже після розірвання шлюбу.
- В таких складних юридичних питаннях консультація юриста чи консультація адвоката може бути Вам в пригоді.
- Аналіз документів показує, що згідно норм сімейного законодавства обидва з подружжя мають право на розірвання їх шлюбу.
- Але для багатьох людей таке питання викликає здивовання чи навіть обурення.
- «Навіщо утримувати чоловіка/дружину, з котрим було розірвано шлюб?».
- Але тут вступають в силу юридичні норми сімейного права, з якими варто ознайомитися більш детальніше.
- Статтею сімдесят шостою визначене таке правило: після того, як між подружжям було розірвано шлюб, кожен з них має право на утримання вже після розлучення і самого розірвання шлюбу.
Але таке право на утримання виникає у разі, коли колишній з подружжя:
- був визнаний непрацездатною особою ще до розірвання шлюбу;
- був визнаний непрацездатною особою протягом одного року після розірвання шлюбу. Крім того, зазначені категорії осіб повинні потребувати такого утримання (допомога матеріального характеру).
Також таке право на утримання передбачається і для особи, яка була визнана інвалідом через один рік після розірвання шлюбу, але за умови, що таку інвалідність вона отримала через дії (поведінку) протиправного характеру з боку одного з подружжя ще за часів шлюбу.
Крім того, аналізуючи законодавство, можна зробити юридичний висновок, що Сімейним кодексом також передбачається право на утримання і у разі, коли після розлучення, одному з колишнього подружжя до досягнення ним чи нею віку з якого можна отримувати пенсію залишилося не більше ніж п’ять років. Таке право на утримання у такому разі виникне після того як досягнуть пенсійного віку та за умови що з колишнім із подружжя проживали у шлюбі принаймні десять років.
Крім того, існує така норма, яка передбачає ще одні обставини, як підстави для права на утримання. Відповідно до сімейного законодавства до таких підстав можна віднести такі, у разі, коли одним із подружжя через те, що доводилося:
- виховувати дитину;
- вести домашнє господарство;
- здійснювати піклування про членів родини;
- хворіти;
- здійснювати інші заходи, які мають істотне значення – не було змоги отримувати освіту чи працювати. У такому разі також виникає право на утримання після розірвання шлюбу, але за умови, що така особа дійсно потребує допомоги матеріального характеру. Саме у такому разі отримувати матеріальну допомогу від одного з колишнього подружжя можливо протягом чітко встановленого терміну – трьох років з моменту розірвання шлюбу.
