Дата публікації: 12.07.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Україна є правовою державою. На сьогодні державною українською владою розроблена досить вадлива стратегія, яка може визначити наше майбутнє та майбутнє наших дітей.
- Мова йде про євроінтеграцію в європейське соціальне середовище, що можливо здійснити через вступ нашої держави до Європейського Союзу.
- Сьогоденні умови воєнного стану стали значним важелем за для здійснення прискорення всіх необхідних заходів за для реалізації цієї мети.
- Дана письмова консультація буде присвячена темі сімейного права.
Здійснюючи аналіз документів можна прийти до висновку, що всі сфери суспільного життя, які врегульовані юридичними нормами, зараз направленні на реалізацію такої мети та підлаштування українського законодавства до європейського рівня.
- Значна кількість законодавчих актів, які врегульовують європейські норми, була імплементована у вітчизняний простір українським законодавцем. Не виключенням є і сфера сімейного права, про основні нюанси якої поговоримо більш детальніше.
- Отже, на сьогодні питання інституту сім’ї та шлюбу є досить актуальною для українського суспільства, але з впровадженням воєнного стану значна кількість осіб стали заключати з військовослужбовцями або іноземцями, подавати заяви про реєстрації шлюбів через представників або за допомогою сучасних онлайн засобів.
- Всі ці питання є досить актуальними зараз.
Однак, здійснюючи правовий аналіз ситуації можна зробити юридичний висновок про те, що деякі особи не знають та не розуміють, що в українському законодавстві існують підстави і для заборони укладання шлюбу.
Чи це дійсно можливо? Адже це може суперечити праву особи на утворення сім’ї. Отже, з даним питанням будемо розбиратися на правовому рівні.
- Для цього слід звернутися до Сімейного Кодексу України, зокрема до статті двадцять другої, яка визначає граничний вік для осіб, які хочуть укласти шлюб.
- Такий вік повинен сягати вісімнадцяти років.
- Однак, в зазначеному кодифікаційному акті також визначено, що шлюб можна укласти і в шістнадцять років, але за умови, якщо буде існувати відповідне судове рішення, в якому буде зазначено про особливі підстави та інтереси особи.
- Слід наголосити також на тому, що укладання шлюбу – процедура, яка повинна здійснюватися виключно на особистому волевиявленню обох осіб (майбутнього чоловіка та майбутньої жінки).
- Цим резюмується наступний висновок: примушування до укладання шлюбу є недопустимим.
Натомість, розуміючи всі права та свободи особи відносно укладання ними шлюбу, слід і згадати про те, що цим же нормативно-правовим актом встановлюються певні обмеження до укладання та реєстрації шлюбу.
Так, забороняється укладати шлюб особам, які:
- мають пряму лінію споріднення між собою (є родичами);
- є братом та сестрою між собою (як неповнорідні так і повнорідні);
- є братом та сестрою двоюрідними;
- є між собою дядьком (тіткою) та племінницею (племінником);
- є між собою усиновленою особою та усиновлювачем. Тут слід сказати, що у такому разі може бути укладений шлюб лише у разі скасування документів про усиновлення.
Крім того треба відзначити, що на практиці існують випадки, коли шлюб хочуть заключити рідна по крові дитина усиновлювача та усиновлена ним дитина. Саме у такому разі це можливо здійснити за рішенням суду.
