Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
В українському законодавстві сфера сімейних правовідносин посідає досить вагоме місце в суспільному середовищі. Іноді трапляються випадки, коли особи стають батаками в досить молодому віці. З цим пов’язується багато питань, а саме які права та обов’язки мають такі неповнолітні батьки? Чи існують якісь обмеження, які пов’язують з молодим батьківством?
- Чому виникають такі питання? Здійснюючи правовий аналіз ситуації, можна дійти висновку, що особи, які ще не досягли повноліття в інших сферах суспільного життя, які регулюються законодавством, мають певні обмеження чи гарантії. До прикладу в цьому плані можна привести сферу трудового права, коли під час праці неповнолітніх існує цілий ряд заборон та обмежень.
- Отже, про юридичний статус осіб, які стали батьками до свого повноліття, поговоримо в цій статті, адже дана правова консультація може допомогти розібратися з розумінням зазначеної ситуації.
- Для початку варто згадати норми Сімейного кодексу України, згідно якого особи, які до досягнення свого повноліття стали батьками, мають такий самий обсяг прав та обов’язків, як і повнолітні батьки. Також визначається, що виконувати та дотримуватися такого ж обсягу можуть неповнолітні особи самостійно та без втручання інших осіб (наприклад їх батьків).
- Крім того цікаво відмітити, що згідно вищезазначеного кодифікаційного акту, особи, яким вже виповнилося чотирнадцять років отримують право на самостійне звернення до судових органів з метою захисту своїх прав чи інтересів.
- Важливо визначити і той факт, що особи, які стали батьками до свого повноліття, можуть самостійно здійснювати заходи з реєстрації народженої дитини.
Однак слід звернути увагу ще на один нюанс. У разі, якщо неповнолітні батьки дитини на момент її народження перебувають між собою у шлюбі, тоді проблем із визначенням походження дитини не буде, адже згідно норм законодавства, походження житини визначається через батьків, які перебувають у шлюбі.
- Однак інша ситуація – коли фактичні батьки дитини у шлюбі не перебувають.
- У такому разі буде потрібно доводити факт батьківства.
- Це можна зробити за допомогою надання заяви про визнання батьківства до компетентних органів (ДРАЦС).
- Порядок подачі документів, їх перелік та особливості такої процедури визначається чинним законодавством. Або можна звернутися до суду з позовом про визнання батьківства.
У такому разі слід звернути увагу на норму Сімейного кодексу України, яка встановлює, що при поданні такої заяви про встановлення батьківства неповнолітньою особою, орган ДРАЦС зобов’язан про даний факт попередити батьків неповнолітньої особи, його опікунів чи піклувальників.
- У разі, якщо існують обставини, через яких здійснити таке повідомлення неможливо, у такому разі орган ДРАЦС повинен про цей факт повідомити органи опіки та піклування.
- Крім того, статтею 16 зазначеного кодексу передбачається, що батьки неповнолітньої особи, що сама стала батьком чи матір’ю (мова йде про бабу чи діда народженої дитини), за обов’язком повинні допомагати у виконанні неповнолітнім його прав та обов’язків відносно батьківства.
- Також, слід зробити юридичний висновок, що у разі, якщо неповнолітні батьки не виконують своїх батьківських обов’язків, та ведуть аморальний спосіб життя (алкоголізм тощо), вони можуть бути позбавлені своїх батьківських прав, але у раз, коли досягнуть свого повноліття.
