

Детальніше
Консультації, безпосереднє ведення справ, витребування документів, складання письмових висновків, реалізація прав і свобод громадян.
Кожна особа має право на стягнення боргу із зарплати
Ні для кого не секрет, що норми Основного закону нашої країни є нормами прямої дії, які гарантують захист кожного громадянина.
Розділ ІІ Конституції встановлює права, свободи та обов’язки громадян, зокрема, кожна особа має право на працю, а також на своєчасне одержання винагороди.
Заробітна плата та її структура.
На законодавчому рівні закріплено, що заробітна плата – це винагорода, яка сплачується працівнику за виконану ним роботу.
Законом визначено структуру заробітної плати: основна, додаткова заробітні плати, а також інші заохочувальні виплати.
Норми права, які встановлюють правила поведінки роботодавця.
Система законодавства, яка регулює питання оплати праці регулюється:
Конституцією;
- законом оплати праці;
- трудовим кодексом;
- спецзаконами в залежності від суб’єктивного складу правовідносин.
Умови праці – запобіжник.
Роботодавці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення щодо погіршення умов оплати праці, встановлені законодавством, в тому числі колективним договором. Об’єм обмежень права роботодавця залежить від норм трудового законодавства та його подальших змін.
У разі порушення роботодавцем законодавства, яке регулює оплату праці, в залежності від волевиявлення працівника, починають працювати «запобіжними» - норм трудового законодавства, які визначають правові підстави такого порушення.
Порушення їх стадії та відповідальність.
До порушень трудового законодавства та оплати праці можна віднести:
- не виплата заробітної плати в повному обсязі;
- виплата належної заробітної частково;
- не своєчасний розрахунок при звільненні.
У зв’язку з особливістю законодавчого регулювання порушення норм оплати праці відбуваються, як під роботи, так і підчас звільнення. Такі порушення призводять не лише до цивільно – правової відповідальності, як правила до фінансової, а й до кримінальної відповідальності та в подальшому до початку процесу стягнення боргу із зарплати.
Як правило, найбільше порушень оплати праці працівників відбувається саме під час звільнення працівника з роботи, що призводить до судових процесів зі стягнення заробітної плати через суд.
Необхідно звернути увагу на суб’єктивний склад таких порушень, оскільки в залежності від статусу працівника, застосовуються норми спеціального законодавства і норми трудового законодавства, особливо в тій частині, яку не врегульовано спецзаконами.
Приклад.
І так розглянемо ситуацію коли при звільненні працівника підприємства, установи, організації з ним не здійснено своєчасного розрахунку, що призводить до виникнення боргу із заробітної плати.
Законодавством визначено обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з найманим працівником в день звільнення. У разі хвороби та/або якщо працівник був вихідний заробітна плата виплачується не пізніше наступного дня пред’явлення вимоги про розрахунок.
Якщо роботодавець порушує норми оплати плати та розрахунку при звільненні, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, проте це не впливає на факт відновлення порушених прав працівника.
Спір та його етапи вирішення.
У разі не виплати належних коштів, працівник має право вирішити спір:
у позасудовому порядку звернувшись до роботодавця з приводу стягнення заборгованості із зарплати;
у судовому порядку звернувшись до суду із позовною заявою щодо стягнення боргу із зарплати у разі відмови роботодавця виплачувати всю належну до виплати зарплату або спірну її частину.
Як показує практика стягнення заробітної плати через суд є більш дієвим заходом.
При цьому законодавством у спорах щодо стягнення заборгованості із зарплати не визначено обов’язкового вжиття досудового врегулювання.
Для вирішення питання щодо стягнення заборгованості із зарплати, особа може звернутись до суду з позовом самостійно або скористатись послугами адвоката.
Якщо особа, все ж вирішила звернутись щодо стягнення заробітної плати через суд, проте не має навичок та знань з подання позову про стягнення заробітної плати, слід звернутись до адвоката, який зможе сформувати належні позовні вимоги обравши належний та дієвий спосіб захисту.
Строки звернення щодо стягнення зарплати.
Працівник, якому не сплачено заробітну плату (повністю, частково) та/або з яким не проведено повного розрахунку при звільненні повинен пам’ятати, що характер спірних правовідносин має особливості щодо строку звернення до суду із позовом, який складає три місяці.
Враховуючи характер правовідносин у період карантину строк такого звернення встановлюється на строк дії такого карантину.
Особливістю таких спорів полягає в тому, що особа у разі звернення до суду із позовною заявою щодо стягнення заборгованості із зарплати звільняється від сплати судового збору.
Підсумовуючи викладене, стягнення боргу із зарплати є поновленням порушених прав оплати праці та має фундаментальне значення для відносин між роботодавцем та найманим працівником.