Загроза життю

Відповідно до статті 129 ККУ, якщо існували реальні підстави для побоювання здійснення погрози, передбачається покарання у вигляді арешту обмеження волі на строк до двох років. 

 З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення включає дії, спрямовані на залякування особи, що полягає в погрозі позбавити її життя. Погроза може бути висловлена в будь-якій формі: усно, письмово, через міміку, жести, демонстрацію . Важливо, щоб потерпілий сприймав цю погрозу як реальну і конкретну, тобто таку, яка може бути здійснена. Реальність погрози оцінюється в кожному конкретному випадку окремо, враховуючи різні фактори: форма, місце, час, обставини вираження погрози, попередні відносини між винним та потерпілим . Необхідною умовою є звернення погрози до конкретної особи, навіть через посередників. Кримінальне правопорушення вважається завершеним з моменту доведення погрози до відома потерпілого. 

Погроза вбивством, незалежно від способу її вираження, повинна мати чітко визначений характер. Це означає, що особа, яка погрожує, повинна конкретно окреслити заподіяння шкоди, якою вона залякує. У більшості випадків словесні погрози включають такі вирази, як "уб’ю", "заріжу", "зарубаю" , тобто слова, які мають тільки пряме значення. 

Такі дії часто супроводжуються демонстрацією або частковим використанням різних знарядь та засобів, таких як ножі, вогнепальна або травматична зброя, легкозаймисті речовини або хімічні суміші, сокири та інші предмети, якими можна завдати тілесних ушкоджень, а також фізичним насильством. 

Щодо вибору способу, місця, часу та обстановки вчинення погрози вбивством, будь-яка системність відсутня – місце і час залежать лише від випадкового вибору винного (приватний будинок, квартира або інше приміщення, вулиця або інше відкрите місце), а спосіб – від попередніх зв’язків між винним та потерпілим і наявності знарядь і засобів. Погроза вбивством може здійснюватися усно, через засоби зв’язку або засоби масової інформації, що вказує на певний спосіб її вчинення. Найчастіше такого роду злочин відбувається у світлу пору доби і рідше – у темну. Обстановка будь-якої вчиненої погрози вбивством характеризується панічними настроями та відчуттям безвихідності ситуації, що виникає між винним та потерпілим. 

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення визначається прямим умислом. При цьому реальні наміри винного щодо вчинення вбивства не мають значення. В залежності від мотиву, кримінальне правопорушення слід кваліфікувати за частиною першою або другою ст 129 ККУ. 

Адвокат повинен уважно розглянути статтю 129 Кримінального кодексу, аналізувати обставини справи та розробляти стратегію захисту. Під час захисту він може аргументувати відсутність прямого умислу вчинення вбивства та розглядати інші фактори, що впливають на характер злочину. Адвокат також надасть правову підтримку та допоможе клієнту з розумінням ситуації під час судового процесу. Якщо ви отримали загрозу вбивства, негайно повідомте про це місцеву поліцію або правоохоронні органи. Зверніться за допомогою до закону та скористайтеся всіма можливими заходами для захисту своєї безпеки. Не зволікайте із повідомленням, такі ситуації серйозні і потребують негайної уваги.

 # Адвокат 129 ККУ # Адвокат Погроза вбивством # стаття 129 ККУ # 129 КУ #