Детальніше
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
У випадку смерті фізичної особи припиняється її правоздатність та дієздатність та розпочинається процес спадкування.
- Загалом інститут спадкування є одним із ключових та найстаріших інститутів цивільного права.
- Відповідно до чинного законодавства спадкування здійснюється двома способами: за заповітом та за законом.
- Найбільш доцільним та виваженим є перший спосіб, адже саме через нього реалізується основний принцип спадкування - заповідач заповідає майно на свій розсуд (ст. 1235 ЦКУ).
- У цивільному праві правовідносини починаються виключно із наявності певних юридичних фактів і для спадкування за заповітом такими юридичними фактами є: укладення заповіту, смерть заповідача, відкриття та подальше прийняття спадщини.
- Окремим видом заповіту є заповіт подружжя, що являє собою можливість заповісти майно, яке є спільною власністю чоловіка та дружини.
Особливості заповіту подружжя:
Звісно, що в більшості випадків заповіт - це односторонній правочин, але у випадку заповіту подружжя він укладається спільно чоловіком та дружиною. Спершу варто зазначити, що можливість укладення такого заповіту є тільки у разі офіційно зареєстрованого шлюбу.
Предметом заповіту є майно спільної сумісної власності, тобто те, що було придбане подружжям у шлюбі (будинки, авто та інше рухоме майно, або нерухомість).
- Якщо ж у заповідачів є потреба в передачі у спадок їхньої особистого майна, що належить їм на праві приватної власності, необхідно буде укладати окремий, односторонній заповіт, який буде визначати порядок розпорядження таким майном після їх смерті.
- В заповіті подружжя можуть вказуватися бідь-які спадкоємці на розсуд заповідачів.
- У випаду смерті одного з подружжя заповіт не втрачає чинності, але передбачаються деякі зміни у порядку володіння майном, що заповідається.
Законодавством передбачається, що у разі смерті одного із подружжя, другий повинен звернутися до нотаріуса з відповідним повідомленням, а нотаріус у свою чергу накладає заборону на відчуження спільного майна подружжя (продаж, дарування).
- Метою даної процедури є насамперед збереження волі спадкодавця.
- Також не допускається змінення умов заповіту після смерті чоловіка або дружини.
- Якщо один із подружжя помирає, передбачається перехід його частки у спільному майні до другого з подружжя.
- З практики застосування інституту заповіту подружжя можна дійти до висновку, що існують як і позитивні, так і негативні аспекти.
- До позитивних можна віднести те, що такий вид заповіту направлений на захист майнових прав та інтересів того з подружжя, який пережив іншого, тобто унеможливлює порушення майнового середовища та забезпечує уникнення проблем із спадкуванням.
Недоліками заповіту є: обмеження права відчуження частки померлого спадкодавця; обмеження спадкових прав дітей, або батьків померлого спадкодавця, так як його часка у спільному майні повністю переходить до того з подружжя, який його пережив; неможливість змінювати умови заповіту після смерті одного із заповідачів.
Умови укладення заповіту:
Варто зазначити, що заповіт укладається подружжям особисто і головною умовою є наявність волі кожного із заповідачів. Якщо ж заповідач був підданий фізичному або психологічному тиску, такий заповіт вважається недійсним. Важливою деталлю є повна дієздатність заповідача, тобто усвідомлення значення своїх дій та їх наслідків. Укладення заповіту передбачається у письмовій формі та підписується подружжям особисто. Готовий заповіт підлягає нотаріальному посвідченню. Законодавством не передбачено обмежень щодо змісту заповіту, але при його укладанні варто дотримуватись наступних правил
- чітко визначити склад майна, що успадковуватиметься.
- встановити коло спадкоємців.
- визначити, яке саме майно із спадкового складу успадковуватиме кожен із спадкоємців та в якій частці.
- за необхідності, викласти заповідальне розпорядження.
- важливим є включення до заповіту осіб, які мають обов’язкову часту на спадщину.
- вимоги заповіту не повинні порушувати чинне законодавство.
- розпорядження заповідачів не повинно викликати суперечностей на момент відкриття спадщини.
- подружжя може включати до заповіту умови, що не мають майнового характеру.
Нотаріальне посвідчення заповіту подружжя:
Оформлення спадщини в Україні можливе якщо заповіт відповідає всім вищезазначеним нормам. Також обов’язковим є присутність двох свідків що є особами з повною дієздатністю. Нотаріус забов’язаний роз’яснити подружжю про право законодавчо-встановлених спадкоємців на обов’язкову частку у спадщині. Після проведення детального аналізу заповіту на відповідність всім нормам, роз’яснення подружжю прав та наслідків його укладання та сплати державного мита, заповіт підлягає підписанню.
Допомога юриста з оформлення спадщини в Україні за заповітом подружжя:
Професійний юрист з оформлення спадщини допоможе при розробленні проекту заповіту та вже на етапі посвідчення. Досить часто до заповіту включають пункти, що не підлягають однозначному трактуванню, а отже викликають багато суперечок між спадкоємцями у майбутньому - юридичні консультації щодо оформлення спадщини можуть завадити цьому.