Складання заповіту
Написання заповіту є бажанням людини розставити всі крапки над «і» на випадок власної смерті. Метою документа є уникнення сперечань родичів та близьких через майно та статки, що залишились. Але насправді навіть наявність заповіту не гарантує відсутність суперечок. А все через неправильні або двозначні формулювання. Тому варто знати, як писати заповіт, та коли доречніше звернутися до адвоката за допомогою.
Що таке заповіт
Згідно з законодавством, за відсутності заповіту майно ділиться між родичами. Але насправді будь-яка дієздатна людина має право самостійно вирішувати, хто отримає спадок або його частину. Наприклад, можна виділити людину, що за життя приділяла більше уваги, піклувалася тощо. Таким чином заповіт — це особисте розпорядження спадкодавця власним майном після своєї смерті. Регулюється оформлення заповіту статтею 1233 та главою 85 Цивільного Кодексу України. Тобто це документ, який має юридичну силу. Саме тому він повинен відповідати вимогам законодавства як змістом, так і оформленням.
Створений заповіт в будь-який час можна переробити, змінивши розподіл частин майна або спадкоємців. Складати цей документ мають право дієздатні повнолітні громадяни. Під час його створення люди, що брали участь у процесі (нотаріус, адвокат), підпадають під дію законодавства стосовно зберігання таємниці. Тобто вони не мають права розголошувати інформацію до набрання чинності заповіту.
Існує три основних різновиди заповіту в Україні:
1. Секретний. Це документ, зміст якого не знає ніхто, крім автора. Спадкодавець надає нотаріусу заповіт у закритому конверті. Останній завіряє конверт власним підписом. Свідки та інші учасники процесу не знають, що написано в заповіті. Слід пам’ятати, що до складання такого документа потрібно віднестись зі всією ретельністю, щоб в майбутньому не виникло сперечань через неточні формулювання.
2. З умовою. Заповіт передбачає, що спадкоємець має виконати певну умову для отримання майна або статків. Це може бути вимога до вчинку чи поведінки спадкоємця. Наприклад, мешкати в певному місці, мати дитину, вказану освіту або професію. Головне, щоб умова не порушувала вимоги законодавства. Оскаржити заповіт з приводу відсутності інформації щодо умови неможливо.
3. Заповіт подружжя. Це випадок, коли подружжя складає єдиний документ на майно, що знаходиться в спільній власності. Після смерті одного партнера на спадок накладається заборона. Тобто його не можна продати, подарувати тощо. Таким чином партнер, що залишився живий, має право користуватися майном, але не розпоряджатися.
Як написати заповіт
Перш за все потрібно розуміти, що заповіт має повністю відповідати вимогам законодавства. В іншому випадку його визнають недійсним. Тобто найкращим варіантом буде звернутися до адвоката по заповітам, який допоможе дотримуватися всіх правил та підібрати точні формулювання. Тільки такий документ може стати гарантією, що воля спадкодавця буде повністю виконана. Заповіт — це документ, за допомогою якого керують тільки майновими питаннями. Тобто вказати місце похорону, хто має піклуватися про домашніх улюбленців або стати опікуном неповнолітньої дитини, не можна. Але допускається використовувати заповіт з умовою. Наприклад, майно переходить до спадкоємця тільки за умови, що він буде піклуватися про улюблену кішку спадкодавця. Заповіт складається особисто. В ньому обов'язково вказують місце та час створення. Документ має бути в письмовій формі. Його пишуть особисто, або диктують юристу.
Загалом процедура складання заповіту не складна:
● переконайтесь, що ви підходите під вимоги до спадкодавця (дієздатність, повноліття);
● оберіть спадкоємця;
● визначте спадкове майно;
● складіть текст заповіту;
● завірте документ.
Як оформляється заповіт
Заповіт має завірити нотаріус. Без цього документ не дійсний. Особиста присутність спадкодавця обов'язкова, як і його підпис. Якщо спадкодавець через фізичний стан не має змоги відвідати нотаріуса, припустимо викликати останнього додому або в лікарню. В ситуаціях, коли спадкодавець не здатен підписати документ власноруч, це робить довірена особа. В заповіті вказують причину, за якою спадкодавець не зміг поставити підпис особисто. Важливо, що довіреною особою не може бути спадкоємець. Нотаріус, своєю чергою, також завіряє документ власним підписом та печаткою.
Для оформлення заповіту потрібно:
● паспорт та ідентифікаційний код спадкодавця;
● посвідчення особи спадкоємців (копії документів, в яких зазначені конкретні дані);
● папери, що засвідчують право власності на спадкове майно.
В регіонах, де немає нотаріуса, право завірити документ набувають голови сільської ради. Також заповіт можуть підписати наступні чиновники (за умови наявності не менш ніж двох свідків):
● головний та черговий лікар закладу, в якому перебуває спадкодавець;
● директор будинку для літніх (якщо спадкодавець перебуває у закладі);
● капітан корабля (під час плавання);
● керівник експедиції;
● командир військової частини (для військовослужбовців, що перебувають в місцях дислокації військ);
● начальник колонії (якщо спадкодавець відбуває покарання).
Вартість заповіту
Ціна заповіту складається з вартості роботи нотаріуса та адвоката. Вона залежить від обсягу роботи та наявності додаткових складнощів. Наші консультанти за запитом розрахують індивідуально вартість розробки заповіту всім охочим. Звернення до наших спеціалістів — це гарантія якісної юридичної допомоги та захисту ваших прав на всіх рівнях.