Дата публікації: 07.06.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Створення механізму адміністративних позовів – це система, покликана забезпечити, дотримуючись закону та маючи безумовну фактичну підтримку, виконання майбутнього судового рішення та/або захист позивача, все це неможливо без негайного втручання суду.
Забезпечення позову - це насамперед обмеження особистих прав, свобод та інтересів суб'єкта; також покликане забезпечити у майбутньому здійснення правосуддя та задоволення вимог позивача (див. постанову КГСВСвід від 12.10.2019 у справі № 910/18739 /16, строк дії якого закінчився 21.10.2022 в справа №910/20007/20).
Метою закриття позову є змусити суд вжити заходів для захисту матеріальних і юридичних прав позивача від будь-яких потенційних зловмисних умислів з боку відповідача чи інших учасників справи, щоб забезпечити позивачу реальний і ефективний захист або поновлення його прав (інтересів). , якщо рішення буде прийнято на його користь, включаючи забезпечення захисту прав без необхідності проходити новий судовий процес.
Тобто метою запобіжного заходу є збереження поточного стану доти, доки суд не визначить необхідність цього заходу. Тимчасовий захід має на меті забезпечити, щоб під час розгляду справи по суті суд все ще мав можливість оцінити скаргу заявника відповідно до типової процедури. Тимчасові запобіжні заходи спрямовані на збереження стану, який є предметом спору під час розгляду справи (див. рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).
Безпека позову гарантується як до подання позову, так і під час розгляду справи.
Суд забезпечує захист позову постановленням ухвали, якщо за позовом відкрито додаткове провадження, таке рішення може бути постановлено судом апеляційної інстанції.
Види, підстави та порядок забезпечення позову в адміністративних справах регулюється гл. 10 КАСУ.
За ст. 151 КАСУ позов може бути забезпечено:тст. 151 КАС вимога може бути пред'явлена:
- 1) зупинення дій особи або заборона вчинення розпорядчих дій;
2) перешкоджання підсудному вчинити певні дії;
3) недопущення інших осіб до участі у розгляді спору;
4) шляхом припинення процесу стягнення на підставі виконавчого листа або іншого листа, що документально підтверджує стягнення як правомірне.
Підстава для позову:
1) невжиття цих заходів може суттєво перешкодити чи перешкодити виконанню судового рішення чи ефективному захисту чи поновленню прав чи інтересів позивача, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду.
2) у рішенні, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є явні недоліки, порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася заслухати суд у цьому питанні.
Щодо наявності очевидних ознак незаконності оскаржуваного рішення та порушення прав, свобод чи інтересів осіб, які беруть участь у справі, Верховний Суд у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/ 14303/18 від 12.02.2020 р. у справі № 640/17408/19 та від 27.02.2020 р. у справі № 640/16242/19 зазначено, що ці знаки повинні, перш за все, бути явно відсутній.
Тобто суд має усвідомлювати, що відповідне рішення суперечить вимогам закону, порушує права, свободи чи інтереси позивача, а вжиття заходів щодо витребування є дієвим для запобігання істотним та реальні негативні наслідки цього порушення. Інший сценарій передбачає встановлення судом наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача. Через це суд розглянув справу так, якби розглядав права, свободи чи інтереси позивача в кожному конкретному випадку.
Суд, залежно від клопотання однієї сторони або з власної ініціативи, вправі вжити заходів для забезпечення звільнення.
Якщо позов захищено, суд може вжити декілька заходів для захисту позову, ці заходи мають бути пропорційними вимогам, заявленим позивачем.
Суд також повинен враховувати ступінь участі заявника у спорі, а також залучені інтереси (заявник вимагає захисту цих інтересів). Ці інтереси мають пряме відношення до дій суду.
Зупинення дії нормативно-правової норми як засобу забезпечення позову допускається лише у разі, якщо закон явно спрямований проти особи, яка домагалася зупинення дії норми, і якщо вона у зв'язку з позовом порушила її права, свободи чи інтереси.
Згідно з рекомендацією щодо тимчасового судового захисту в адміністративних справах, яка була прийнята Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів захисту на тимчасовій основі може, зокрема, вчиняється, якщо виконання адміністративного акта може призвести до істотної шкоди, відшкодування якої пов’язане з утрудненням виконання акта, а також якщо на перший погляд виникають значні сумніви щодо законності акта. Суд, який вирішив вжити цю дію, не зобов’язаний одночасно оцінювати законність або правомірність пов’язаного адміністративного акта; рішення про вчинення цієї дії не повинно мати суттєвого впливу на рішення, яке має бути прийняте пізніше щодо оскарження адміністративного акта.
Тобто, процес забезпечення адміністративного позову є однією із гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів юридичних і фізичних осіб – позивачів в адміністративному спорі, системою, покликаною забезпечити реальне і послідовне виконання судового наказу в адміністративній справі.
Подання до суду, а також порушення адміністративного провадження не впливають на оскаржуване рішення суб’єкта владних повноважень, якщо судом не застосовано належних способів забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КПК України). Цивільний кодекс).
Випадки, коли забезпечення позову заборонено, перелічені у ч. 3 ст. 151 КАСУ.
Юридичний сервіс «Консультант» надає всі види юридичних послуг у тому числі і юридичні послуги онлайн. Спеціалісти нашого сервісу складуть правовий аналіз ситуації для визначення дія у відповідні ситуації та допоможуть зібрати необхідні документи та при необхідності супроводять судовий процес.
