Закінчую перший курс Державного університету економіки і технологій, на юридичному факультеті. Вже рік консультую клієнтів юридичної клініки, що створена на базі університету. Беру активну участь у проходженні курсів з саморозвитку та підвищення професійного рівня юристів. Прагну постійно опановувати нові знання та закріпляти їх на практиці.
Досить часто після розлучення у батьків виникає питання, яким чином здійснюватиметься виховання дитини, та загалом як розірвання шлюбу вплине на обсяг прав кожного з них.
Одним із основних принципів батьківських правовідносин є рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини незалежно від того, чи перебувають вини у шлюбі, чи ні (ст. 141 СКУ).
Звісно, більшість з подібних питань можна вирішувати як у досудовому порядку, так і шляхом звернення до суду.
Батько, також як і матір, повинні піклуватися про здоров’я дитини, про всебічний її розвиток і виконувати свої обов’язки, виходячи з інтересів самої дитини.
Права батька щодо дитини після розлучення:
- Забезпечення вільного спілкування з дитиною. Відповідно до ст. 153 СКУ батько має право на безперешкодне спілкування з дитиною. Обов’язок фінансового забезпечення дитини тісно переплітається з правом на участь у вихованні та проведення певного часу разом з нею. Даний пункт буде актуальним, якщо вже вирішено питання щодо проживання дитини з матір’ю, і є необхідність встановлення рівноправної участі у її вихованні. Заборона спілкування одного з батьків з дитиною можлива виключно на підставі відповідного рішення суду. Для цього необхідно довести у судовому порядку факт систематичного невиконання батьківських обов’язків та завдання шкоди дитині батьком. Недопущення дитини до спілкування з батьком можна вирішити шляхом звернення до органів опіки та піклування, або ж у судовому порядку в рамках цивільного судочинства.
- Право на супровід дитини за кордон. Варто зазначити, що для здійснення такого права необхідно мати певний перелік документів, а саме: документи, що посвідчують особу батька, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про розірвання шлюбу, нотаріально завірена згода на виїзд другого з батьків та закордонні паспорти батька та дитини. Один із батьків може надати заборону на виїзд за кордон з дитиною, і це буде цілком правомірним у випадку, якщо така заборона буде мати нотаріальне посвідчення. Законодавством передбачає можливість оскарження заборони у випадку її безпідставного надання, в результаті чого вона буде скасована судом.
- Право на зміну прізвища дитини. У випадку розлучення зміна прізвища дитини є можливою виключно зі згоди на це обох батьків. Батько дитини має можливість відмовитися у подачі спільної заяви до ДРАЦС, тим самим унеможливити зміну прізвища.
- Право на отримання інформації про дитину. Оскільки батько має можливість виступати в якості законного представника дитини в органах державної влади та інших установах, то інформування про стан її здоров’я, освітні заклади в яких вона навчається, та будь-яка інша інформація, що стосується виховання та розвитку дитини - є обов’язковим. Перешкоджання в отриманні такої інформації будуть вважтися неправомірними, та можуть бути оскарженні в судовому порядку.
Способи захисту прав батька щодо дитини:
- Як вже було зазначено після розірвання шлюбу обсяг прав та обов’язків батьків не змінюється, а отже якщо існують обмеження в участі батька у вихованні дитини - є всі підстави для оскарження таких дій.
- Звісно батьки можуть домовитися шляхом укладення угоди, але в більшості випадків такий спосіб не є ефективним, тому варто звертатися до органу опіки та піклування, шляхом направлення відповідної заяви.
- Результатом звернення є дослідження умов життя. в яких проживає дитина, ставлення батьків до неї та інших аспектів, які впливають на її виховання.
- На підставі дослідженого, орган опіки та піклування приймає рішення щодо участі батьків у вихованні дитини.
- Якщо ж прийняте рішення не виконуватиметься одним із батьків, інший має право розраховувати на відшкодування матеріальної, або моральної шкоди.
- У разі обґрунтованої незгоди з рішенням органу опіки та піклування, батько дитини може подати заяву до суду про зупинення виконання такого рішення. Наступним способом вирішення проблеми - є звернення до суду.
- Такі справи розглядаються судом в рамках цивільного судочинства та потребують подання позовної заяви.
- Варто зазначити, що вирішуючи дане питання суд буде виходити в першу чергу з інтересів дитини, тобто враховуючи її прихильність до батьків, а також факт виконання батьками своїх обов’язків щодо неї.
- В такому випадку до позовної заяви варто додати всі необхідні докази виконання обов’язків та постійного піклування про дитину, а також докази порушеного права, що може здійснити адвокат у сімейних справах.
- В судовому порядку, а також шляхом звернення до органів опіки та піклування можуть бути вирішені спори щодо визначення місця проживання дитини.
- В таких справах важливою деталлю є вік дитини, адже вже з 14 років вона має право самостійно визначати своє місце проживання.
Допомога адвоката у сімейних справах:
Консультація юриста у сімейних справах допоможе захистити порушені права батьків та вирішити нагальні проблеми, що виникають у правовідносинах між батьками та дитиною. Звернення до органів опіки та піклування, написання позовних заяв, збір доказів порушеного права та представлення інтересів у суді - це основні завдання, які виконує сімейний адвокат, при вирішенні спорів такого характеру.
