Час прочитання: 1 хвилина
Кількість переглядів: 42
Закінчую перший курс Державного університету економіки і технологій, на юридичному факультеті. Вже рік консультую клієнтів юридичної клініки, що створена на базі університету. Беру активну участь у проходженні курсів з саморозвитку та підвищення професійного рівня юристів. Прагну постійно опановувати нові знання та закріпляти їх на практиці.
За загальною засадою сімейного права дитина, що народжена у шлюбі буде вважатися такою, що походить від подружжя.
- При реєстрації батьками народження дитини в актовому записі будуть зазначатися чоловік та дружина, що перебувають у шлюбі.
- Бувають випадки, коли юридично визначене батьківство не відповідає біологічному, тобто батьком дитини є не та особа, яку зазначили при реєстрації.
- Законодавством передбачена можливість оспорювання такого факту і в більшості випадків така процедура буде актуальною, коли виникають спори між особою, яка вважає себе батьком дитини та чоловіком матері; якщо чоловік, який записаний при реєстрації батьком житини бажає виключення такого запису; якщо у матері дитини виникає бажання оскаржити батьківство чоловіка.
Особливості оспорювання батьківства:
- Якщо у особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини, виникають обґрунтовані сумніви щодо факту батьківства, то доцільним та ефективним є звернення до суду з відповідним позовом в рамках цивільного судочинства. Варто зазначити , що можливість оспорювання виникає з народження дитини, та до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 136 СКУ процедура оспорювання є неможливою у випадку, коли на момент реєстрації особа, що записана батьком, знала про те, що насправді батьком є інша особа, або ж якщо була дана згода на застосування репродуктивних технологій (береться до уваги той факт, що батько знав про наслідки такої згоди, тобто виникнення прав та обов'язків щодо дитини). У разі смерті дитини, можливість оспорювання батьківства не застосовується. Важливою деталлю є те, що законодавством не встановлено позовної давності у випадку оспорювання батьківства особою, яка включена до актового запису про народження.
- Оспорювання є можливим, якщо певна особа, яка вважає себе батьком дитини, але при реєстрації народження батьком зазначений чоловік матері. В такому разі вирішення спору також потребує підготовки позову, відповідачем у якому буде чоловік матері, тобто особа, яка вписана в актовому записі батьком дитини. Під час судового розгляду необхідно за допомогою доказів довести кровну спорідненість з дитиною. Позовна давність складатиме один рік.
- В окремих випадках оспорювати батьківство мають право спадкоємці особи, яка записана батьком у актовому записі. Даний пункт буде актуальним, якщо особа, яку зазначили батьком при реєстрації померла до народження дитини, але за життя подала до нотаріуса заяву, що свідчить про невизнання свого батьківства, або ж не знала з певних причин, що зазначена батьком дитини, або смерть відбулася після подання позову . В такому разі в дію вступає процесуальне правонаступництво, що визначене в ст. 55 ЦПК та полягає у заміні сторони в оспорюваних правовідносинах у разі смерті фізичної особи. Варто зазначити, що в якості правонаступників виступатимуть спадкоємці першої черги, тобто дружина, батьки, або ж діти. Позовна давність в такому випадку не застосовується.
- Законодавством передбачена можливість для жінки оспорювати батьківство свого чоловіка, але виключно, якщо дитина народилася у шлюбі. Оспорювання полягає у поданні позову до суду та внесенні змін до актового запису. Суд задовольнить позовні вимоги виключно в тому випадку, коли наявна заява іншої особи, про визнання її батьківства. Відповідно да ст. 138 СКУ в таких справах застосовується позовна давність строком в один рік, що починається з моменту реєстрації народження.
Процедура оспорювання батьківства:
- Першим кроком в процесі оспорювання є збір доказів кровної спорідненості, або її відсутності. Виходячи з важливості та в деяких випадках складності збору доказів рекомендована консультація адвоката з сімейних питань, який дослідить судову практику та визначить перелік необхідних доказів, які матимуть вагоме значення під час судового розгляду. Відповідно до ст. 57 ЦКУ доказами можуть вважатися: показання свідків, письмові підтвердження, речові докази та висновки експертів у випадку проведення судово-генетичної експертизи.
- Далі варто визначитися з підсудністю справи. Вищеописані випадки оспорювання батьківства потребують звернення з позовом за правилом загальної підсудності, тобто за офіційним місцем проживання відповідача.
- Зібравши докази та визначивши підсудність, слід перейти до написання позовної заяви. В позові необхідно коротко викласти обставини справи, навести аргументи. заперечення та визначити зміст позовних вимог. Також вкрай важливо підкріпити викладене правовими нормами, що регулюють предмет спору та зміст позову. Необхідно додати зібрані докази, копії позовної заяви та квитанцію про сплату судового збору.
- Подати до суду складену позовну заяву можна звернувшись безпосередньо до канцелярії, поштою, або ж за допомогою електронного суду. Важливо не пропускати вищезазначених строків позовної давності, адже потім необхідно буде доказувати з яких саме причин вони були пропущені, та чи можна ці причин визнати вагомими.
Допомога адвоката у сімейних справах при оспорюванні батьківства:
Адвокат з сімейних справ допоможе в оспорюванні батьківства шляхом збору доказів по справі, поданні клопотання про призначення експертизи ( якщо вона не була проведена до подачі позову) та представленні інтересів свого клієнта протягом судового розгляду. Важливим аспектом є те, що сімейних адвокат зможе належним чином шляхом аргументації, підкріпленої правовими нормами, скласти позовну заяву та обрати ефективну стратегію захисту.
