Дата публікації: 28.08.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Питання щодо оподаткування офіційно найманих працівників для фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП) на сьогодні є досить актуальним.
- Малий та середній бізнес намагається рости та розвиватися попри продовження дії в Україні воєнного стану.
- Досить актуальним на сьогодні є питання щодо оподаткування доходів за договором про надання послуг, що вважається таким, що має цивільно-правовий характер.
- Так, у разі, якщо підприємець перебуває на другій чи третій групі оподаткування, він має право наймати працівників.
- Податкове законодавство нам говорить про обов’язок сплачувати відповідні податки за найманих працівників, у разі використання найманої праці та укладання трудової угоди.
А от що робити у разі, коли з ФОПом працює не найманий працівник, а особа яка просто надає йому послугу? Чи треба укладати якусь угоду та сплачувати податки? Про це і поговоримо в даній статті, адже наша письмова консультація допоможе із цим розібратися.
- Цивільне законодавство передбачає можливість укладання угоди цивільно-правового характеру – договору про надання послуг.
- Це така угода, яка може визначати взаємні права і обов’язки сторін, або коли доручається виконання певної роботи до іншої особи і відповідно, отримання винагороди за це.
- Сторони угоди – фізичні, юридичні чи особи чи ФОП.
Отже, правовий аналіз ситуації свідчить, що крім цього, не дивлячись на те, що сторони такої угоди не вступають в трудові відносини, згідно основ податкового законодавства, вони все ж повинні сплачувати податки.
- Так, всі суми виплат чи винагород, за виконану роботу відповідно до такої цивільно-правової угоди, повинні бути включеними до загального доходу що оподатковується платником податку. Таке положення визначено в статті 164 Податкового кодексу України.
- Крім того, слід сказати, що у такому разі повинна бути застосована ставка податку на доходи фізичної особи у виді вісімнадцяти відсотків. Таким чином базою оподаткування такого податку на доходи фізичної особи буде саме ставка у вісімнадцять відсотків.
- Також слід сказати, що аналіз документів показує, що платниками такого податку будуть самі фізичні особи-підприємці, як роботодавці, які будуть використовувати найману працю чи користуватися такими цивільно-правовими послугами. Така особливість визначається законодавством в сфері збору та обліку єдиного внеску з загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- А самою базою нарахування єдиного внеску будуть суми таких винагород. Таким чином роботодавцями має бути сплачено єдиний внесок у ставці двадцять два відсотки.
- Таким чином можна зробити юридичний висновок про те, що у разі, якщо дохід осіб, що виконують послуги за таким договором цивільно-правового характеру не є більший, ніж мінімальна заробітна плата, єдиний внесок повинен бути нарахований у вигляді двадцяти двох відсотків на фактично нараховану винагороду.
Підсумовуючи слід сказати, що варто пам’ятати про те, що податки слід оплачувати в обов’язковому порядку, адже і інакшому разі – буде порушення сфери податкового законодавства і подальше притягнення до відповідальності і також застосування санкцій для порушника податкового законодавства.
