Дата публікації: 30.08.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Введенням воєнного стану на території України було внесено багато корективів в трудове законодавство. Разом із цим, спеціалісти з кадрів та трудового законодавства все частіше стикаються з різними незвичними ситуаціями в сфері трудового права. Такі незвичні та нові питання, що стосуються трудових відносин потребують здійснювати великий аналіз документів та аналіз правової ситуації чинного законодавства.
- Одним з таких питань є аспект в сфері розірвання трудової угоди у разі, якщо працівник виїхав за кордон та отримав статус біженця.
- Детальніше у цьому розібратися допоможе наша письмова консультація.
- Вважаємо, що розпочати треба з того, чи наявний або ні зв'язок з самим працівником та чи має він змогу в подальшому виконувати свої обов’язки, що передбачаються чинним трудовим законодавством.
- Слід сказати, що вітчизняними нормативно-правовими актами не передбачається зобов’язання працівника звітувати та повідомляти свого роботодавця щодо отримання ним статусу біженця або говорити про його місцезнаходження.
Натомість, потрібно акцентувати увагу і на тому, що у разі, якщо працівник не виходить на своє місце роботи чи на зв'язок зі своїм роботодавцем через причини та наслідки воєнних дій (обстріли тощо), вони не повинні підлягати звільненню в односторонньому порядку, адже тут мова йде про небезпечну ситуацію для його здоров’я і життя.
- У такому разі можна зробити юридичний висновок про те, що відсутність працівника на робочому місці через дані обставини варто трактувати, як поважну причину відсутності на робочому місці. А у разі, якщо не встановлюється з ним зв'язок, роботодавець повинен зберігати за працівником його посаду і робоче місце, доки не будуть з’ясовані всі обставини такої ситуації. Але, такий «прогул» не включається до загального стажу роботи і звісно що не оплачується роботодавцем.
- У разі, якщо трудові обов’язки працівника можуть бути виконаними в дистанційному (віддаленому форматі), зокрема і за допомогою технічних комп’ютерних приладів, роботодавець може прийняти рішення про запровадження віддаленої форми роботи, якщо інше не встановлено чинним законодавством.
- Так, така форма дистанційної роботи визначена в самому Кодексі законів про працю України і передбачає собою таку організацію виконання трудових обов’язків, які мають виконуватися не на робочому місці, а в будь-якому іншому, що не виключає можливість роботи з іншої країни.
Таким чином, якщо працівник знаходиться поза межами України та має статут біженця, розірвання з ним трудової угоди з цієї причини не передбачається в обов’язковому порядку через відсутність законної підстави для звільнення.
Слід нагадати і про те, що у разі, якщо працівник через певні причини не має змоги працювати в віддаленому форматі, роботодавцем може бути оформлений простій або надання відпустки без збереження заробітної плати (безстроково під час воєнного стану). Також можна оформити і призупинення трудової угоди, яка лише призупиняє виконання умов трудової угоди на певний час. При цьому працівник у такому випадку не звільняється з роботи, за ним зберігається його робоче місце.
