Закінчую перший курс Державного університету економіки і технологій, на юридичному факультеті. Вже рік консультую клієнтів юридичної клініки, що створена на базі університету. Беру активну участь у проходженні курсів з саморозвитку та підвищення професійного рівня юристів. Прагну постійно опановувати нові знання та закріпляти їх на практиці.
Існують випадки, коли власником будівлі, квартири та інших об’єктів нерухомості є декілька фізичних, або ж юридичних осіб. В такому разі законодавством передбачена спільна часткова та сумісна власність.
- Різниця між ними полягає в тому, що при частковій власності - співвласники закріплюють за собою окремі, як правило, рівні частки у праві власності на майно.
- У разі спільної сумісної власності - даного розподілу немає.
- Бувають випадки, коли між співвласниками виникають непорозуміння та різні складнощі, що в результаті призводять до потреби у виділі своєї частки у спільному майні.
- Отже, виділ частки в натурі - це правова процедура, що передбачає трансформацію спільної часткової, або сумісної власності на одноособову власність над окремою часткою.
- Виділ здійснюється у відповідності до правовстановлюючих документів, що закріплюють розмір частки кожного із співвласників.
Особливості виділу частки в натурі:
Як вже зазначалося розмір часток у спільній власності є рівним, але законодавством дозволяється встановлювати розмір за згодою співвласників майна, або ж за законом.
Якщо ж розмір часток не визначено, необхідно виходити з того, який вклад зробив кожен із співвласників в процесі будування об’єкту нерухомості.
Важливим аспектом є те, що якщо при реалізації виділу частки в натурі один із співвласників не може отримати свою частку, то відповідно до ст. 358 ЦКУ він має право вимагати від інших співвласників матеріальної компенсації.
Поділ майна. що знаходиться у спільній власності може бути реалізованим виключно тоді, коли він відповідає будівельним нормам та дозволяє кожному із співвласників в результаті отримати окреме приміщення з власним входом, або ж під’їздом.
В деяких випадках здійснення виділення частки є неможливим, а саме:
- Відсутнє право власності на об’єкт нерухомості, об’єкти. Так як право власності є загальною можливістю володіти. користуватися та розпоряджатися майном, то особа, яка ним не наділена, не матиме права використовувати ці правомочності щодо своєї часки.
- Об’єкти самочинного будівництва, що не введенні в експлуатацію та не зареєстровані належним чином. Варто зазначити, що отримання права власності на самобуд є можливим виключно тоді, коли здійснена державна реєстрація та даний об’єкт введений в експлуатацію, а в інших випадках особа, яка його побудувала, буде вважатись власником обладнання, матеріалів та інших засобів за допомогою яких будувалося нерухоме майно.
- У випадку неподільності речі. Якщо при здійсненні виділу частки вона втрачає своє цільове призначення, або ж будуть порушені її основні характеристики - здійсненні виділу є неможливим без встановлення порядку користування предметом виділу частки в натурі.
Процедура виділу частки в натурі:
Чинним законодавством передбачена можливість здійснення даної процедури двома шляхам: договірний (актуальний у випадку досягнення домовленості зі всіма співвласниками) та судовий (якщо на підґрунті виділу частки між співвласниками виник спір).
Договірний спосіб.
- Першим кроком в його реалізації є проведення технічної інвентаризації майна, що підлягає виділу та встановлення можливості його проведення.
- Варто зазначити, що проведення інвентаризації можуть реалізовувати виключно вповноважені на це державні або приватні установи.
- Поряд з цим варто подати до уповноваженої установи необхідні документи, а саме: заяви від співвласників чи нотаріально посвідчений договір про користування майном, правовстановлюючі документи на об’єкт нерухомості, документи, що підтверджують право власності та технічний паспорт.
- Зібрання заяв від співвласників не потребується у випадку укладення договору.
- Результатом є отримання відповідного висновку у письмовій формі.
- Далі варто провести розрахунок розміру часток у спільній власності за заявами всіх співвласників.
- Встановивши можливість проведення та розміри часток, необхідно укласти договір про виділення частки в натурі.
- В такому договорі варто описати предмет, строк дії, визначити права та обов’язки сторін, а також вказати порядок зміни умов договору. або його розірвання.
- Договір укладається виключно у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
- Одночасно з вищезазначеним договором нотаріус посвідчуватиме договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки.
Судовий порядок.
- Для реалізації судового врегулювання спору варто спочатку визначитися з підсудністю справи та зібрати всі необхідні докази.
- Позов буде розглядатись в рамках цивільного судочинства за місцезнаходженням спірного майна.
- В якості доказів можуть виступати висновки експертів, показання свідків, та інші документи, що підтверджують розмір частки позивача, або технічну можливість здійснення виділу.
- Далі варто приступити до складення позовної заяви, яка повинна відповідати всім законодавчо-встановленим вимогам.
- В позові варто коротко описати обставини справи, сформулювати зміст позовних вимог, підкріпити викладене нормативним регулюванням та зазначити способи досудового врегулювання спору.
- Також необхідно додати всі зібрані докази та копії позовної заяви.
- При складенні позову рекомендована консультація юриста з питань нерхомості.
- Варто зазначити, що в процесі судового розгляду суд буде звертати увагу не тільки на порядок користування майном, але й на технічну можливість проведення виділу часки в натурі та розмір даних часток.
Адвокат з нерухомості при виділення частки в натурі:
Оскільки процедура виділу частки в натурі є складною та багатостадійною, досить часто потребується юридична консультація з питань нерухомості. Допомога у визначенні розміру часток, зібрання та аналіз необхідних документів, підготовка змісту договору, а у випадку звернення до суду позовної заяви - це основні завдання які виконуватиме адвокат з питань нерухомості.
