Дата публікації: 25.06.2024
Допит як слідча дія
Допит - це одна з ключових слідчих дій, яка відіграє важливу роль у встановленні істини у кримінальному провадженні. Це процесуальна дія, спрямована на отримання від осіб, які викликані для допиту, показань, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Допит - це складний психологічний процес, який вимагає від слідчого високого професіоналізму, вміння встановлювати психологічний контакт з допитуваним, володіння тактичними прийомами проведення допиту.
Законодавче регулювання допиту
Порядок проведення допиту в Україні регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України. Так, згідно зі ст. 224 КПК України, допит проводиться слідчим, прокурором або за їхніми дорученнями спеціально уповноваженою особою. Допит проводиться за місцем розслідування кримінального провадження або в іншому місці за погодженням з особою, яку мають намір допитати. Перед початком допиту допитуваному особі роз'яснюються його права та обов'язки, а також відповідальність, передбачена законом за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
Кожен допит починається з встановлення особи допитуваного, з'ясування його відношення до справи та роз'яснення прав і обов'язків. Показання допитуваного фіксуються у протоколі допиту, який підписується допитуваним та особою, яка проводила допит.
Види допиту
В теорії кримінального процесу розрізняють такі види допитів:
Первинний (початковий) допит - це допит особи, який проводиться вперше у зв'язку з кримінальним провадженням. Його основна мета - отримання первинної інформації про обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Повторний допит - допит особи, яку вже раніше допитували у зв'язку з цим кримінальним провадженням. Його мета - уточнення, доповнення або зміна показань, отриманих раніше.
Додатковий допит - допит особи, яку вже допитували раніше, з метою отримання додаткової інформації, що має значення для кримінального провадження.
Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (confrontation) - одночасний допит двох чи більше осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Допит неповнолітнього - допит особи, яка на момент вчинення кримінального правопорушення не досягла 18 років. При цьому обов'язково присутні законні представники неповнолітнього та педагог або психолог.
Допит малолітнього - допит особи, яка на момент вчинення кримінального правопорушення не досягла 14 років. При цьому обов'язково присутні законні представники малолітнього та педагог або психолог.
Тактика проведення допиту
Тактика проведення допиту передбачає застосування слідчим певних прийомів, спрямованих на встановлення психологічного контакту з допитуваним, отримання від нього правдивих показань та нейтралізацію протидії розслідуванню. До основних тактичних прийомів допиту належать:
Встановлення психологічного контакту з допитуваним - це створення атмосфери довіри, зацікавленості в успіху розслідування, що сприяє отриманню повних і правдивих показань.
Постановка запитань - важливий тактичний прийом, який вимагає від слідчого вміння ставити запитання, що спонукають допитуваного надати потрібну інформацію.
Використання раптовості - проведення допиту у несподіваний для допитуваного час, що створює сприятливі умови для отримання правдивих показань.
Пред'явлення доказів - демонстрація допитуваному наявних у слідства доказів, що спростовують або суперечать його показанням, з метою схилити його до дачі правдивих показань.
Створення конфліктної ситуації - навмисне загострення суперечностей між показаннями допитуваного та іншими доказами, що змушує його змінити неправдиві показання.
Використання психологічного впливу - застосування різноманітних психологічних прийомів для подолання протидії розслідуванню з боку допитуваного.
Ефективність проведення допиту значною мірою залежить від підготовки слідчого до його проведення, глибокого знання матеріалів кримінального провадження, вміння спілкуватися з людьми, володіння тактичними прийомами допиту.
Гарантії прав і свобод допитуваного
Проведення допиту супроводжується дотриманням певних гарантій забезпечення прав і свобод допитуваного. До таких гарантій належать:
Право не давати показань проти себе, близьких родичів чи членів сім'ї - ніхто не зобов'язаний свідчити або надавати пояснення щодо себе, своїх близьких родичів чи членів своєї сім'ї.
Право на перекладача - якщо допитуваний не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, йому забезпечується право на безоплатну допомогу перекладача.
Право на правову допомогу - допитуваний має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії кримінального провадження.
Заборона застосування насильства, погроз та інших незаконних заходів - під час допиту забороняється застосовувати заходи, небезпечні для життя і здоров'я особи або такі, що принижують її гідність.
Фіксація ходу і результатів допиту - допит обов'язково фіксується у протоколі допиту, який підписується допитуваним та особою, яка проводила допит.
Належне дотримання вказаних гарантій є важливою умовою законності та ефективності проведення допиту.
Можливо Вам цікаво прочитати статті на такі теми: адвокатські запити адвокатський запит відповідь на адвокатський запит вимоги до адвокатського запиту ненадання відповіді на адвокатський запит строки відповіді на адвокатський запит адвокатський запит це розгляд адвокатського запиту про адвокатський запит адвокатський запит зразок зразок адвокатського запиту зразок відмови на адвокатський запит адвокатський запит термін розгляду відповідальність за ненадання відповіді на адвокатський запит адвокатський запит термін
