Дата публікації: 13.09.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Однією з новел в сфері трудового права в сьогоденних умовах воєнного стану стало прийняття нового закону за № 2434-ІХ, яким відповідно, врегульовується питання спрощення умов трудових відносин.
- Що це таке і про всі особливі нюанси поговоримо в даній статті, адже наша письмова консультація буде досить корисною для розуміння сфери трудових відносин під час дії воєнного стану.
- Слід сказати, що зазначений вище нормативно-правовий акт може діяти лише під час воєнного стану, так само як і Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Варто сказати і про те, що дана сфера дії закону має розповсюджуватися саме на трудову сферу середнього та малого підприємства, і відповідно, має на своїй меті зменшувати навантаження адміністративного характеру на діяльність у сфері підприємництва.
- Роблячи аналіз документів трудового законодавства, слід сказати, що новели такого закону відтепер стосуються саме Кодексу законів про працю України.
- Наприклад, визначається, що у разі тенденції погіршення умов трудової угоди, в розумінні саме погіршення умов самої праці робітників в порівнянні з чинним трудовим законодавством України, тут є недійсними під час воєнного стану.
- Наразі слід згадати і про те, що відтепер буде заборонено примушувати укладати трудові контракти з роботодавцем, з яким не буде спільної домовленості і не досягнуто згоди.
- Крім того, визначається, що трудова угода повинна бути основою для врегулювання трудових відносин між роботодавцями та працівниками, в розумінні саме роботи на приватних підприємствах.
- Далі зупинимося на особливостях регулювання такого спрощеного режиму в трудових відносинах.
Зазначений режим повинен бути застосованим для осіб, в сфері трудового права, а саме:
- для роботодавця та працівника, у разі якщо це робота на середньому чи малому підприємстві. У такому разі кількість працівників тут повинна бути не більше, ніж двісті п’ятдесят осіб;
- для працівника та роботодавця, у разі коли розмір заробітної плати на підприємстві становить більше, ніж 8 мінімальних зарплат.
Правовий аналіз ситуації визначає, що зазначений режим регулювання повинен бути визначений лише на засадах добровільного характеру між сторонами трудового договору, адже саме тут можна визначити і особливі (індивідуальні) умови праці.
- Слід сказати і про те, що у разі, якщо роботодавець застосовує такий режим, він не зобов’язана у такому разі вести кадрову документацію, приймати накази тощо відносно режиму відпочинку або робочого часу чи відпусток.
- Але у той самий час все ж потрібно здійснювати ведення обліку трудової діяльності в електронному форматі та подавати податкову звітність у контролюючі органи.
- Також у такому разі можна і самостійно між собою врегульовувати питання відносно зміни трудових відносин, а також в питаннях заробітної плати чи інших гарантіях для працівника.
- Крім того, на підставі вищезазначеного ще можна зробити юридичний висновок про те, що і трудова угода між працівником та роботодавцем також може бути укладена як в строковому так і в безстроковому форматі.
