Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
У зв’язку з закінченням канікулярного періоду для здобувачів освіти та початку нового «освітнього сезону в умовах воєнного стану», від батьків та інших представників здобувачів загальної середньої освіти почали надходити питання до Міністерства освіти і науки України з численними скаргами відносно того, що освітні заклади забороняють переводити дітей на дистанційну форму навчання.
Наша письмова консультація допоможе розібратися з таким питанням та зрозуміти, чи дійсно заклади освіти порушують права учнів, або це батьки надсилають неправомірні скарги. У разі виникнення інших юридичних питань, звертайтеся до юридичного маркетплейсу «Консультант».
Отже, передусім слід сказати, що Міністерством освіти з цього приводу було надано роз’яснення, в якому зазначалося, що батьки мають право самі обирати форму навчання для учнів.
Так, чинним законодавством в сфері освіти визначають основні форми навчання, до яких належать три форми навчання:
- дуальна;
- інституційна;
- індивідуальна.
До інституційної форми входить таки види форм, як: очна, в якості денної та вечірньої; заочна, дистанційна та мережева. А до індивідуальної – екстернат, домашня форма, навчання на виробництві та педагогічний патронат.
- Таким чином заклади загальної середньої освіти мають здійснювати забезпечення освітнього процесу для учнів за вимогою батьків чи законних представників здобувачів загальної середньої освіти, зокрема і дистанційної форми навчання.
- Така форма навчання повинна бути забезпечена в інтересах учнів, які через певні причини не можуть відвідувати заклад освіти. До таких причин можна віднести і проблеми чи вади зі здоров’ям, тяжкі (тривалі) погодні умови, форс-мажорні обставини, наприклад і збройний конфлікт.
- Останній приклад на сьогодні є дуже доречний, адже тут безпосередньо мова йде саме про можливу небезпеку для учнів у разі відвідування навчального закладу та ймовірність обстрілів території, де розташований освітній заклад.
- Така думка, щодо вільного обрання дистанційної освіти встановлена в Положенні, яке визначає основні засади дистанційної освіти під час здобування загальної середньої освіти. Дане положення було затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 за № 1115.
Правовий аналіз ситуації визначає, що запровадження в освітньому закладі дистанційного процесу може бути розпочато за рішенням засновника, а аналіз документів даного положення говорить про те, що сам засновник може прийняти таке рішення на підставі звернення батьків.
- У разі прийняття такого рішення, дана інформація має бути доведена до відома батьків шляхом опублікування інформації на сайтах закладів освіти чи сайту засновника.
- МОН наголошує на тому, що також і можливе створення спеціальних дистанційних класів, наприклад, якщо здобувачі освіти знаходяться за межами території України.
- Однак, тут варто сказати і про те, що нажаль деякі заклади освіти не можуть ввести таку форму навчання через певні причини або брак коштів на закупівлю дистанційних приладів.
- У такому разі, є рекомендація щодо переведення учня чи учениці в інший навчальний заклад, де є можливість здобуття освіти за допомогою дистанційного процесу.
- Таким чином слід зробити юридичний висновок про те, що у будь-якому разі батьки за власним бажанням можуть самі обирати форму дистанційного процесу для здобуття освіти своїх дітей.
