Детальніше
Дата публікації: 21.09.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
На території України продовжує діяти воєнний стан, на превеликий жаль від початку його введення змінилося життя багатьох українців, в тому числі і дітей.
- Воєнні дії окупаційної влади стали жахливими наслідками і для маленьких українців.
- Станом на зараз можна доволі часто почути фразу: «дитина що постраждала від наслідків воєнних дій».
- У багатьох таких дітей не стало батьків, родичів. Хтось лишився домівки, у когось виникла інша біда. Розуміючи такі жахливі наслідки слід згадати про те, що наша держава має забезпечувати захист прав таких дітей.
- Ще перед початком повномасштабного вторгнення у 2017 році була прийнята відповідна постанова від 05.04.2017 № 268, яка визначала основні аспекти надання спеціального статусу таким дітям.
- Слід сказати, що нещодавно до зазначеного документа були внесені ряд змін. Саме про такі нюанси допоможе розібратися наша письмова консультація.
- Для початку слід сказати про категорію осіб, які можуть отримати статус постраждалої від наслідків воєнних дій.
Так, зазначена постанова передбачає що це можуть бути особи, які не досягли вісімнадцяти років – діти, які:
- були поранені чи отримали контузію чи каліцтво;
- стали жертвами сексуального чи фізичного насилля;
- були вивезені за територію України незаконним та примусовим шляхом;
- перебували у полоні;
- стали жертвами насильства психологічного характеру.
Далі слід поговорити про те який саме орган уповноважений до розгляду документів та надання такого статусу дитині.
- Аналіз документів чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що такий статус уповноважений визначати органи опіки та піклування (територіальні органи за місцем перебування чи проживання дитини або за місцем звернення чи місцем її виявлення).
- Документи до таких органів можуть бути поданими як батьками дитини, її законними представниками, близькими родичами чи самою дитиною. Такі ж повноваження мають і представники органів опіки та піклування у випадку, коли дитина знаходиться саме без супроводу дорослих.
- Правовий аналіз ситуації дозволяє дійти юридичного висновку про те, що тут слід подавати певний перелік документів на отримання погодження такого статусу.
Так, зазначені вище особи повинні надати до органів опіки та піклування наступні документи:
- документ, що підтверджує факт народження дитини, або інший документ що може її ідентифікувати;
- документ, що ідентифікує представника дитини;
- якщо дитина є внутрішньо переміщеною особою, слід також надати підтверджуючу довідку.
Слід сказати і про те, що у разі відсутності таких документів через воєнні дії на території де раніше перебувала дитина, то у такому разі можна подавати інші документи, які якимось чином можуть підтвердити правдивість фактів що дитина зазнала наслідків збройного конфлікту.
Це можуть бути навіть документи, що підтверджують право власності батьків дитини на нерухоме майно на такій території, витяги яких можна віднайти і в державних реєстрах, або документи про здобуття освіти на тій території чи певні медичні документи тощо.
Варто сказати про те, що даний перелік не є вичерпним. Так, у разі якщо дитина зазнала фізичних ушкоджень чи каліцтва, можуть бути потрібні медичні довідки. А у разі сексуального насильства – документи про початок кримінального правопорушення тощо.
