Дата публікації: 27.09.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Українське трудове законодавство спрямоване на захист прав та інтересів працівників, які уклали трудову угоду з роботодавцем.
- Такий важливий механізм захисту прав також реалізується і через основи законодавства в сфері кримінальної відповідальності, адже мають на меті передусім превентивні заходи впливу на діяльність роботодавців, аби убезпечити працівників від негативного впливу та порушення їх прав також.
- Про це, та основні підстави для настання кримінальної відповідальності роботодавців допоможе розібратися наша письмова консультація.
Отже, аналіз документів сфери кримінального права говорить про те, що кримінальна відповідальність може настати у разі здійснення таких дій з боку роботодавців, як:
- Процедура звільнення працівника через мотиви особистого характеру, що є незаконною підставою для звільнення, адже в трудовому законодавстві наявність такої підстави є відсутньою.
- Грубе порушення сфери трудового законодавства.
- У разі наявного грубого порушення умов трудового договору, якщо таке порушення було здійснено службовою особою організації, установи або підприємства в незалежності від їх форм власності.
- Порушення зазначених вище умов іншою особою (громадянином України, чи особами, які його представляють) через введення в оману чи примусові дії а також зловживання довірою чи примушування до виконання дій, які не визначені трудовою угодою.
- Здійснення заходів примусу по відношенню до працівника в плані участі у страйках або навпаки – примушування до насильницьких дій під ас проведення останнього.
- Заходи погрожування відносно можливості застосування насильницьких чи інших незаконних дій.
- Відмова від виплати заробітної плати чи інших обов’язкових платежів для працівника, включаючи стипендію, пенсію або іншу законну виплату, якщо така невиплата відбувається більше, ніж 1 місяць, якщо такі дії є умисними з боку роботодавців чи через нецільові використання грошових коштів, мета яких – виплата заробітної плати чи інших платежів.
За такі групі порушення законодавства може настати як відповідальність у вигляді штрафних санкцій, так і у вигляді кримінальної відповідальності залежно від самого виду правопорушення.
Правовий аналіз ситуації визначає, що з боку роботодавця кримінальна відповідальність може настати і у разі якщо останній:
- Ухиляється від сплати обов’язкових платежів в державний бюджет, зокрема і від сплати податків та зборів. У такому разі роботодавець повинен заплатити штрафні санкції у розмірі від вісімдесяти п’яти тисяч гривень до чотирьохсот двадцяти п’яти тисяч гривень. Також тут буде застосовано і позбавлення права на зайняття відповідної посади строком до трьох років. Можлива і конфіскація майна.
- Порушив законодавство в сфері охорони праці. Тут може бути в якості відповідальності штраф, виправні роботи строком до двох років, обмеження волі строком від двох до п’яти років чи навіть позбавлення волі строком до семи років.
- Здійснив заходи, що можна трактувати в якості службової недбалості.
Слід сказати, що кримінальним законодавством передбачаються і інші види правопорушень в сфері трудових відносин.
Даний перелік підстав не є вичерпним.
Однак узагальнюючи, можна зробити юридичний висновок про те, що під час зазначених правопорушень роботодавець може понести різні види покарання, включаючи штрафні санкції, обмеження волі, його позбавлення або усунення з зайняття відповідної посади.
