Дата публікації: 03.10.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Зовсім нещодавно в вітчизняному правовому полі був введений в дію Закон України «Про систему громадського здоров’я». Дана письмова консультація юриста з юридичного маркетплейсу «Консультант» допоможе зрозуміти основні аспекти даного нормативно-правового акту та мету його прийняття.
- Правовий аналіз ситуації даного документа дає зрозуміти, що основна мета такого Закону полягає у регулюванні основних важливих механізмів відносно утворення системи громадського здоров’я на ефективному рівні.
- Так, норми даного Закону повинні сприяти запобіганню різним хворобам, зміцненню здоров’я для населення та навіть продовжити тривалість життя для людини.
- Слід також звернути увагу і на те, що тут йде мова і про врегулювання суспільних відносин, які виникають в сфері громадського здоров’я, адже тут відзначається і про обсяг прав та обов’язків органів державної та місцевої влади, а також і фізичних та юридичних осіб.
- Крім того, нормами зазначеного законодавства передбачаються і засади правового та організаційного характеру відносно проведення державного нагляду саме в сфері господарської діяльності у разі, якщо можливі ризики для санітарно-епідеміологічного благополуччя для населення.
- Аналіз документів чинного законодавства дає зрозуміти, що під терміном системи громадського здоров’я варто розуміти заходи профілактичної медицини що має своє спрямування на захист та збереження здоров’я для населення.
Крім того слід сказати, що даним Законом:
- визначається юридичне поняття терміну громадського здоров’я;
- визначені важливі завдання, функції системи такого громадського здоров’я та її принципи;
- встановлені хто вважається суб’єктом правовідносин в такій системі;
- окреслює всі повноваження центральних органів виконавчої влади, міністерств та інших органів в даній системі громадського здоров’я . Також визначає обсяг повноважень і Кабінету Міністрів України, а також і Центру громадського здоров’я;
- встановлює основні функції такого Центру громадського здоров’я, як головної та експертної установи в даному питанні;
- встановлює важливі засади з приводу епідеміологічного нагляду для населення;
- визначає заходи для того аби створити інформаційний фонд для громадського здоров’я – мова йде про відповідну інформаційну базу, яка містить дані та може бути корисною для знаходження небезпечних аспектів чинників, що можуть нашкодити здоров’ю населення;
- встановлює важливі основи для наукового, фінансового та кадрового забезпечення в сфері громадського здоров’я;
- визначає основи для проведення моніторингу та заходів реагування у разі виникнення небезпечних ситуацій, що можуть нашкодити здоров’ю населення.
Варто сказати, що через набрання чинності даним Законом одночасно і втрачає чинність Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного населення».
Аналізуючи даний закон можна зробити юридичний висновок про те, що норми даного нормативно-правового акту відображають основи новітнього законодавства в сфері захисту довкілля, крім того, тут також можна спостерігати і наявність ідеї постійної співпраці різних сфер, таких як сфера довкілля, медицини, ветеринарії тощо.
