Дата публікації: 01.11.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Українським законодавством передбачалося, що певні товари (вантажі) могли визнаватися гуманітарною допомогою лише у разі надання рішення від державних органів в сфері гуманітарної допомоги. Ця письмова консультація надасть основні роз’яснення з приводу такого питання.
- Правовий аналіз ситуації показав, що під час дії воєнного стану Урядом були внесені зміни щодо цього питання і відповідно було здійснено спрощення порядку ввозу гуманітарної допомоги на територію України.
- Адже на сьогоднішній день така гуманітарна допомога набуває відповідного статусу за принципом декларування її без обов’язкового узгодження від державних органів в сфері гуманітарної допомоги (Міністерства соціальної політики України).
- Зазначене питання, що стосується безпроблемного ввезення гуманітарної допомоги, а також її розподілу на сьогоднішній день стало досить важливим аспектом і для військовослужбовців, і для населення і для нашої держави.
- Саме з цих причин в вітчизняному законодавстві здійснилися зміни в сфері гуманітарної допомоги. Але на ряду із цим слід сказати, що такий процес вдосконалення механізмів ще триває і будуть здійснюватися і в подальшому.
До прикладу аналіз документів дав відзначити про те, що Урядом було прийнято постанову 953, якою затвердилися новітні правила щодо ввозу гуманітарної допомоги для України, але нові зміни повинні набрати чинності лише з грудня місяця 2023 року.
- Так, дія нової постанови буде розповсюджуватися на певні категорії товарів (вантажів), які за своїм статусом можна буде визначити як гуманітарну допомогу, визначення якої можна віднайти в Законі України «Про гуманітарну допомогу».
- Так, статтю 1 зазначеного вище нормативно-правового акту відзначається що під останньою слід розуміти цільову та адресну безоплатну допомогу, що виглядає в натуральній чи грошовій формі та вважається безповоротною фінансовою допомогою чи добровільними пожертвуваннями.
- Також до цієї категорії можна віднести і допомогу, що має на меті виконання робіт або надання послуг як українськими так і вітчизняними донорами, метою діяльності яких є гуманні мотиви для такої допомоги для українського суспільства на нашій території, або за межами кордонів України, та яке потребує такої гуманітарної допомоги через соціальну незахищеність чи матеріальні проблеми (незабезпеченість) або важке фінансове становище.
- Також сюди відносять і питання виникнення надзвичайного стану або аварій, епідемій чи стихійного лиха або інших катастроф, які можуть створити загрозу для здоров’я та життя населення. Законом передбачена і така підстава, як підготовка для збройного захисту держави і її аспекти захисту під час збройної агресії чи такого конфлікту.
На підставі вищезазначеного слід зробити юридичний висновок про те, що основними ознаками гуманітарної допомоги є його цільове використання, безоплатність (що не має на меті отримання жодного прибутку), адресність (надання гуманітарної допомоги певному колу одержувачів).
Крім того, такі гуманітарні товари не повинні бути забороненими українським законодавством. А надання допомоги має надаватися при гранично визначених випадках, таких як збройний конфлікт, надзвичайні ситуації тощо.
