Дата публікації: 12.01.2023
Працюю юристом з 2015 року.
Конституція України передбачає право кожного громадянина на працю та можливість своєчасно отримувати винагороду за виконану роботу. Терміни протягом яких виплачується заробітна плата встановлюється у колективному договорі. За загальним правилом зарплата виплачується два рази на місяць. Перерва для її виплати складає 16 календарних днів та до 7 числа наступного місяця після якого вона виплачується. Законодавство передбачає можливість стягнути примусово з роботодавця заробітну плату при несвоєчасній її виплаті.
Стягнення заробітної плати у судовому порядку здійснюється:
- через наказове провадження, коли вимогу не можливо заперечити;
- через позовне провадження. В цьому випадку є конфлікт між роботодавцем і працівником щодо заробітної плати, її розміру.
Якщо зарплату працівнику нараховано, при цьому не виплачено він має право отримати судовий наказ. В наказовому провадженні розглядається заява якщо роботодавець не має претензії до розміру зарплати, до самої вимоги. При цьому працівник повинен підтвердити документально свою вимогу.
Заява подається до суду першої інстанції. Локація для подачі заяви це місце перебування фірми або за місцем реєстрації чи фактичного проживання працівника.
Законодавство не встановляє строків для права на звернення до суду для захисту вищевказаних прав. При цьому працівник може працювати на підприємстві чи бути звільненим.
Судовий збір при подачі позовної заяви про стягнення зарплати працівником не сплачується.
До заяви при оформленні документів на стягнення зарплати додаються копії документів:
- підтвердження, що працівник працює на підприємстві, наприклад копія трудового договору, наказу про прийняття на роботу, трудової книжки;
- підтвердження того, що працівнику нараховано заробітну плату, наприклад платіжна відомість, довідка.
Заява розглядається судом протягом п’яти днів від дня надходження. При цьому боржник та заявник не викликаються, а судове засідання не проводиться. Розглянувши заяву суд видає судовий наказ або відмовляє у видачі, постановивши ухвалу.
Слід зазначити, що судовий наказ є виконавчим документом. Працівник повинен звернутися до виконавчої служби, щоб виконати умови наказу.
В порядку позовного провадження розглядається заява коли працівник не згідний з розміром зарплати чи коли виплати взагалі не було. Відмінністю розгляду справи в позовному провадженні від наказового провадження є те, що сторони викликаються до суду, докази досліджуються.
Всі виплати по заробітній платі, компенсацію за дні невикористаної відпустки роботодавець повинен провести у день оформлення звільнення. Працівник повідомляється під підпис про нараховані розміри. Якщо належні суми працівникові не були виплаченими, він має право на стягнення зарплати у середньому розмірі за час затримки виплат. При цьому працівником розраховується середня сума заробітку за весь час невиплати. Роботодавець має право довести в суді відсутність його вини у несвоєчасній виплаті заробітної плати. Стягнення відбувається за весь час затримки виплати. Якщо у підприємства відсутні кошти на проведення виплат, це не звільняє його від відповідальності.
Для стягнення заборгованості із заробітної плати радимо звернутися до адвоката для отримання консультації, обранні правової позиції, складанні позовної заяви, представництва інтересів у суді. Законодавство завжди на боці працівника при порушенні його трудових прав, які гарантовані державою.
