Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Питання правового регулювання гуманітарної допомоги на сьогоднішній день є доволі актуальним та необхідним.
- У зв’язку із запровадженням в Україні дії та продовження воєнного стану, отримання такої допомоги є вкрай важливим як для українського населення, так і для бюджетних організацій, установ, лікарень, реабілітаційних центрів тощо.
- Сьогодні поговоримо про суб’єктів такої ввезеної в Україну гуманітарної допомоги та всі основні нюанси, які пов’язані з таким питанням.
- Тому наша письмова консультація буде присвячена суб’єктам гуманітарної допомоги, ввезеної в Україну, а також хто є набувачем і отримувачем такої допомоги в Україні, а у разі виникнення питань, звертайтеся до юридичного маркетплейсу «Консультант», фахівці якого обов’язково зможуть надати Вам необхідну допомогу.
Слід сказати, що Міністерство соціальної політики України надало з цього приводу офіційне роз’яснення, в якову визначено, що отримувачем гуманітарної допомоги можуть бути лише ті юридичні особи, які є зареєстрованими на території України і у яких є певний визначений напрям їх статутної діяльності.
- Також варто зауважити, що вітчизняним законодавством передбачається, що отримувачі допомоги повинні бути зареєстровані та внесені в обов’язковому порядку в український єдиний реєстр отримувачів такої гуманітарної допомоги.
- Сюди можна віднести в якості отримувачів і громадські організації і реабілітаційні установи чи благодійні фонди, які є перевізниками допомоги з інших держав.
- Окрім того, набувачем може бути юридична або фізична особа, якій потрібно отримати таку гуманітарну допомогу. Таким чином можна сказати що це може бути як певна людина, так і бюджетна установа наприклад, лікарні чи інші заклади.
Правовий аналіз ситуації в даному питанні дає зрозуміти, що законодавчим органом України було також розширено і перелік юридичних осіб, які можуть стати отримувачами допомоги.
- Зміни були внесені шляхом прийняття відповідного закону в сфері внесення змін до певних законодавчих актів відносно спрощення порядку обліку, ввезення та розподілу гуманітарної допомоги.
- Саме таким законом передбачається, що до суб’єктів отримувачів можна буде відносити і благодійні іноземні організації, за умови що їх представництва є акредитованими на території України.
- Аналіз документів нового закону також визначає, що отримувачами зможуть також бути і комунальні і державні установи, які є неприбутковими; суб’єкти надання соціальних послуг і органи місцевого самоврядування.
- Варто сказати і про те, що певний час не регулювався механізм закупівлі благодійними фондами закордонних товарів (до прикладу дронів) та ввозу таких товарів на територію України в якості гуманітарної допомоги.
- Хочу тут слід зауважити, що під гуманітарною допомогою слід розуміти отримання товарів на безоплатній основі. Тому тут в правовому полі були наявні порушення та ризики для самих отримувачів.
Таким чином в старому механізмі не було існуючого іноземного донору, котрий міг надавати таку допомогу. Новим законом такі питання відтепер будуть регулюватися на правовому рівні і благодійні організації отримають можливість стати такими донорами для гуманітарної допомоги.