Договір банківського вкладу та юридичні тонкощі, що з ним пов'язані

BASE (Базова) 7.69

Ланткевич Кирило

Юрист

Україна / Дніпропетровська область

Час прочитання: 9 хвилин Кількість переглядів: 649

Рейтинг:

Дата публікації: 30.11.2023

Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.

Однією із банківських операцій, що не втрачає свою актуальність є укладення договору банківського вкладу, тобто відкриття депозитного рахунку.

Загалом даний договір являє собою угоду, за якою одна сторона, я якості якої виступатиме банк, приймає від або ж для другої сторони, тобто вкладника, певну грошову суму та забов’язується виплачувати вкладнику, окрім такої суми, ще й проценти на неї чи дохід відповідно до умов та порядку, що визначається таким договором.
Не дивлячись на відносну простоту даного правочину, все ж таки необхідно розумітися на його правових деталях та особливостях, неврахування яких, може призвести до негативних наслідків та значних матеріальних збитків.

Особливості договору банківського вкладу:

За загальними ознаками договір банківського вкладу є одностороннім (передбачає виникнення обов’язків в однієї сторони), реальним, адже вважатиметься укладеним виключно з моменту отримання коштів банком та відплатним, тобто передбачається нарахування процентів ставка яких зазначається в договорі.
Визначивши основні ознаки, варто сконцентруватися на суб’єктному складі, адже згідно зі ст. 1058 ЦКУ сторонами є банк та вкладник. Банком визнається юридична особа, яка має відповідну ліцензію та право на надання банківських послуг.
Щодо вкладника, то ним може бути як фізична, так і юридична особа.
Якщо ж вкладником є фізична особа. то укладений договір набуватиме характерних ознак публічності, а випадку правовідносин юридичної особи з банком - дана ознака втрачає своє значення.
Поряд з цим існують і певні відмінності в технічному механізмі укладення договору, адже фізичні особи в більшості випадків передають кошти у готівковій формі, що в свою чергу приймаються в касі та належним чином обліковуються на депозитному вкладі.
Поряд з цим юридичні особи використовують безготівкову форму шляхом переведення коштів з поточного рахунку на депозитний вклад.
Наступним важливим аспектом є форма договору, і ст. 1059 ЦКУ вказує на обов’язковість дотримання саме письмової форми, а недодержання даної вимоги тягне за собою нікчемність укладеного договору.
Не менш важливим аспектом є істотні умови договору, а саме: предмет (безпосередній вклад), процентна ставка, порядок повернення вкладу банківською установою.
Поряд з істотними умовами також варто визначити обсяг прав та обов’язків суб’єктів та умову про відповідальність за невиконання договірних забов’язань.

Варто зазначити і про види вкладів на депозитний рахунок, а саме:

Вклад на вимогу.
Даний вид вкладу має особливість пов’язану з тим. що на першу ж вимогу вкладника, банк забов’язаний повернути йому внесений вклад. Банк може видавати як всю суму вкладу, так і його частину.
Всі особливості та деталі щодо видачі вкладу варто зазначати при укладенні договору. Вклад може вноситись як в національній, так і в іноземній валюті.
Строковий вклад.
У випадку застосування саме цього вкладу, в договорі чітко визначається строк зі спливом якого банк забов’язується повернути суму вкладу та проценти за ним, вкладникові.
Поряд з цим вкладник не втрачає можливості висування вимоги видачі йому вкладу до закінчення строку, але дана умова обов’язково має зазначатися в договорі.

Вкрай важливими документами. що мають на меті підтвердження факту укладення договору, а також суму вкладу є ощадна книжка та ощадний сертифікат.

Саме ощадна книжка підтверджуватиме факт внесення коштів на депозитний рахунок, а також відіграватиме важливу роль у здійсненні розрахунків між банком та вкладником.
В свою чергу сертифікат не тільки встановлюватиме суму вкладу, який вносить вкладник, але й підтверджуватиме його права на отримання суми вкладу та процентів, що в ньому встановлюються.

Порядок повернення суми вкладу та проблеми, що з цим пов’язані:

За загальним порядком вкладним у встановлені строки повинен надіслати до банку письмове звернення, щодо повернення суми вкладу та нарахованих відсотків.
Банк в свою чергу повертає все, на що спрямована вимога вкладника.
На жаль, не завжди банківські установи дотримуються тих забов’язань, що визначаються договором та законом.
Якщо ж причина відмови у видачі вкладу стосується проблем з платоспроможністю банку, то передбачається створення тимчасової адміністрації, яка й буде займатися питаннями повернення вкладів, але вже без нарахування відсотків за депозитом.
Якщо ж письмові звернення, діяльність тимчасових адміністрацій не призвела до належних результатів - вкладнику варто звертатися до суду.
Для того щоб стягнути основну суму вкладу, а також відсотки, пеню, що була нарахована, справа має вирішуватися в порядку позовного провадження.
В позовній заяві варто коротко описати обставини справи, позовні вимоги, обставини, якими позивач їх обґрунтовуватиме, зазначити використані засоби досудового врегулювання спору, підкріпити викладене правовим регулюванням та зібраними доказами.
До позову варто додати укладений договір з банком, документи, що підтвердять факт внесення коштів на рахунок, письмове звернення про видачу вкладу, копії позовної заяви та квитанцію про плату судового збору.

Допомога юриста у поверненні банківського вкладу:

Оскільки процедура повернення вкладу включає в себе необхідність в деяких випадках звернення до суду та загалом налагодження комунікацій з банком, то послуги адвоката є вкрай рекомендованими.
Адвокат не тільки допоможе використати всі можливі засоби досудового врегулювання спору, але й сприятиме якомога швидшому зібранню доказів, складенню позову та як результат - ефективне представництво інтересів вкладника у суді.
Правовий аналіз ситуації, докази та дієва стратегія захисту - це основні інструменти які використовуватиме адвокат для повернення вкладу.