Дата публікації: 06.12.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
З метою захисту суспільних прав та інтересів, ведення спільної діяльності в різних напрямках суспільних відносин чинним законодавством передбачено створення такого виду об’єднання як громадська спілка.
- Дана організаційно-правова форма являє собою об’єднання, засновником якого можуть бути виключно юридичні особи приватного права, а в якості учасників як фізичні, так і юридичні особи.
- Свою діяльність спілка не обов’язково має провадити в напрямку підприємництва, адже допускається створення об’єднань, які можуть мати статус юридичної особи, або ж таких, що даним статусом не наділені.
- Поряд з цим обов’язковим є дотримання всіх законодавчо-встановлений принципів та керівних засад, а також вимог щодо свободи об’єднання громадян (заборона примусу до вступу в об’єднання, свобода виходу з нього).
Особливості громадської спілки:
- Ключове питання, яке потребує детального висвітлення є перелік осіб, які наділені правом заснування громадської спілки, адже стосовно цього законодавство передбачає певні обмеження.
- Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про громадські об’єднання" право заснування спілки мають виключно юридичні особи приватного права, тобто ті, що створюються на підставі установчих документів ( ТОВ, АТ, ТДВ, КТ, інші громадські об’єднання, що мають статус юридичної особи).
- Щодо кількості засновників, то законодавство встановлює мінімальну межу у дві особи.
- При цьому передбачається заборона на створення громадських спілок політичними партіями, юридичним особами, що вже прийняли рішення про припинення, а також юридичними особами єдиним засновником яких є одна й та сама особа.
- Перелік тих, хто може стати учасником спілки є дещо ширшим, адже передбачається можливість участі повнолітніх фізичних осіб з повною дієздатністю, а також юридичних осіб приватного права.
Визначившись з суб’єктним складом варто перейти до організаційних питань, а саме найменування громадської спілки, яке затверджується загальним зборами при її створенні.
- Щодо основної вимоги, то найменування повинно включати в себе декілька частин: загальна назва (безпосередньо організаційно правова форма) та власна назва, тобто та, яку вважають за потрібне обрати самі засновники з урахуванням всіх вимог, встановлених законодавством.
- Так як громадська спілка є статутним об’єднанням, тому при створенні варто сформувати і сам статут.
- Даний установчий документ повинен містити обране найменування, мету діяльності спілки, визначати обсяг прав та обов’язків керівника, відомості про фінансування, порядок вступу до спілки нових членів та вибуття з неї та інші ключові питання організації діяльності.
Також законодавство передбачає певний обсяг прав та обов’язків, які виникають в момент заснування господарської спілки, а саме:
- вона наділяється правом звернення до державних органів,
- проведення зібрання мирного характеру,
- якщо спілка має статут юридичної особи, то можливим є ведення підприємництва,
- створення медіа,
- а також взаємодії з державними органами з приводу регуляторної політики.
Поряд з цим, якщо спілка має статус юридичної особи, на неї покладаються обов’язки з ведення обліків, звітностей, реєстрування в контролюючих органах.
Загальна процедура створення громадської спілки:
- Першим кроком в процесі створення є проведення загальних зборів з метою прийняття рішення заснування спілки. Поряд з цим складаються установчі документи та вирішуються всі важливі питання щодо подальшої діяльності об’єднання. Рішення оформлюється у вигляді відповідного протоколу, що підлягає підписанню головою, а також секретарем зборів.
- Протягом шістдесяти днів, з дня проведення зборів керівнику необхідно звернутися до державного реєстратора із зібраним пакетом документів, а саме: з відповідною заявою, одним із примірників складеного під час зборів протоколу, прийнятим статутом, інформацією про керівні органи, а також документами, що підтвердять структуру власності засновників спілки та ін. Документи можна подавати як в письмовій, так і в електронній формі.
- Реєструючий орган, отримавши вищезазначені документи, проводить детальний їх аналіз на предмет відповідності вимогам чинного законодавства. Вже протягом трьох днів державний реєстратор приймає рішення щодо здійснення державної реєстрації. Результатом даного етапу є внесення відомостей про здійснення реєстрації до відповідного ЕДР та отримання заявником витягу з нього.
Допомога юриста в реєстрації громадської спілки:
Послуги юриста допоможуть у визначені пакету необхідних документів, складенні реєтраційної заяви та подачі зібраного державному реєстратору. Юрист забезпечить якомога швидкий процес державної реєстрації, а якщо спілка матиме статус юридичної особи, то і реєстрації в контролюючих органах. Попередня консультація юриста – це надійний інструмент, використавши який можна зберегти кошти та час.
