Дата публікації: 21.12.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
В процесі провадження підприємницької діяльності між учасниками компанії, партнерами можуть виникнути суперечності, а в деяких випадках навіть спори.
Звісно, підґрунтям до цього є порушення корпоративних прав, нехтування нормами господарського законодавства та як результат - відсутність стійкої корпоративної культури та стабільних правовідносин.
Загалом корпоративні відносини - це відносини, предметом яких є корпоративні права, що належать особі, часка якої визначається у статутному капіталі, що дає їй можливість не тільки здійснювати управління компанією, але й впливає на розмір отримання частини прибутку, одержання активів у разі ліквідації. Посягання на такі відносини будуть мати ознаки корпоративного спору, що має свої особливості врегулювання.
Правові аспекти вирішення корпоративних спорів:
Спершу варто визначитися з приводу чого найчастіше можуть виникати корпоративні спори:
- Визнання установчих документів недійсними. Причиною виникнення спору є невідповідність установчих документів (статуту,
засновницького договору) вимогам чинного законодавства, при прийнятті та затвердженні установчого документу були допущені порушення, що вже не можуть бути усунені сторонами, або ж якщо самі положення документу обмежують корпоративні права учасника. - Стягнення сум дивідендів. Може виникнути у разі невиконання або ж неналежного виконання своїх обов’язків установчими зборами, адже саме цей орган правління товариством уповноважений на встановлення порядку розподілу прибутку, строків та процедури виплати дивідендів.
- Визнання недійсними рішень органів управління. Якщо рішення загальних зборів суперечить нормам законодавства, приймалося із порушенням процедурних вимог щодо скликання та проведення зборів, голосування, або ж якщо певного учасника позбавили права голосу - всі ці випадки є підставою для визнання недійсними таких рішень.
Окрім вищеперелічених випадків, спори можуть стосуватися багатьох сфер корпоративних відносин, але те, що є спільним, так це суб’єктний склад, адже в даних спорах сторонами є юридична особа, тобто організація корпоративного типу, учасники (акціонери, засновники та ін.), а також посадові особи. Відповідно до ст. 20 ГПК спори, що виникають з корпоративних відносин відносяться до підсудності саме господарських судів, а тому саме до них варто звертатися з позовом. Згідно зі ст. 137 ГПК встановлюються певні обмеження щодо забезпечення позову у випадку вирішення корпоративного спору у судовому порядку, а саме: забезпечення позову не повинно стосуватися заборони проведення загальних зборів та прийняття ними рішення, обмеження участі чи неучасті певних акціонерів у загальних зборах, або ж заборони здійснення державними органами своїх повноважень. Якщо ж застосовуються заходи забезпечення позову, то вони ніяким чином не повинні порушувати корпоративні права інших учасників. Дані обмеження направлені в першу чергу на те, щоб не допустити зловживання з боку недобросовісних позивачів та унеможливити використання ухвал суду про забезпечення позову для втручання у господарську діяльність товариств.
Способи вирішення корпоративних спорів:
- Якщо основною метою сторін конфлікту є швидке його вирішення та в обох відсутнє бажання зіштовхнутися із судовою тяганиною та як результат значними витратами - пріоритетом в такому випадку є досудове врегулювання спору. На разі досить ефективним методом є медіація, що являє собою добровільну, конфіденційну процедуру протягом якої, сторони намагаються шляхом переговорів вирішити конфлікт, а посередником між ними виступатиме медіатор. Даний альтернативний спосіб регулювання спорів є законодавчо врегульованим ЗУ " Про медіацію" де визначаються права та обов’язки сторін, а також правовий статус медіатора. Результатом процедури є укладення угоди, якої в подальшому сторони повинні дотримуватись.
- У разі якщо не медіація, ні будь-який інший спосіб досудового врегулювання спору не призвів до належних результатів, то необхідним є звернення до суду. Перебіг позовної давності буде залежати від конкретного виду спору. В позовній заяві варто коротко описати обставини справи, зазначити позовні вимоги та обставини, якими дані вимоги обґрунтовуються, вказати нормативне регулювання, встановити ціну позову, описати використані засоби досудового врегулювання спору та вказати перелік зібраних доказів. До позову варто додати докази, копії позовної заяви та квитанцію про сплату судового збору.
Допомога юриста при виникненні корпоративних спорів:
Послуги юриста можуть знадобитися при врегулюванні будь-яких корпоративних спорів, адже в основі цього процесу лежить правовий аналіз ситуації, обрання дієвих інструментів захисту та складення необхідних процесуальних документів. Адвокат допоможе реалізувати як досудовий, так і судовий спосіб вирішення врегулювання спору. Отже, у разі виникнення конфліктів між учасниками корпоративних відносин юридичні послуги стануть незамінним інструментом в процесі їх вирішення.
