Дата публікації: 25.12.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
За загальним правилом суб’єктом кримінального правопорушення є фізична особа, і відповідно вона нестиме відповідальність за вчинені нею суспільно небезпечні діяння.
- Поряд з цим кримінальне право визначає перелік заходів кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані і до юридичних осіб.
- Першочергово це направлено на запобігання злочинності з боку суб’єктів господарювання, а саме їх уповноважених осіб, тобто тих, хто має право діяти від імені юридичної особи у відповідності до її установчих документів або ж закону.
Особливості застосування кримінально-правових заходів:
Спершу варто визначити перелік підстав, за наявності яких можливе застосування даних заходів. Деякі з підстав :
- вчинення уповноваженою особою злочинів, що передбачаються ст. 209 та 306 , частиною першою та другою ст. 368-3, частиною першою та другою ст. 368-4, ст. 369 та 369-2 ККУ;
- у разі невиконання обов’язків, що покладаються на уповноважену особу щодо запобігання корупції, що в свою чергу призвело до кримінальних правопорушень, які пов’язані із відмиванням майна, або ж використанням тих коштів, що були отримані в результаті обігу наркотичних засобів та інших правопорушень;
- у випадку вчинення уповноваженою особою кримінальних правопорушень, що передбачаються ст. 111-1ККУ (колабораційна діяльність) та ст. 258 - 258 -6 ККУ;
- створення уповноваженою особою злочинної організації, втручання такої особи у діяльність працівників правоохоронних органів, пропагування війни, або ж порушення такою особою законів та звичаї ведення війни.
Також не варто забувати і про загальну підставу для кримінальної відповідальності, тобто наявність дійсно суспільно небезпечного діяння, що містить в собі всі ознаки складу злочину.
- Застосовувати заходи можна не до всіх юридичних осіб, адже кримінальне законодавство встановлює перелік суб’єктів щодо яких такі заходи не застосовуються: державні органи, органи місцевого самоврядування, організації, що були ними створені та повністю фінансуються з державного бюджету та певних фондів.
- Поряд з цим заходи кримінально-правового характеру можна застосувати до організацій, підприємств або ж установ.
- Варто відмітити й те, що в деяких випадках, які чітко встановлюються законодавством, все ж таки можливе застосування заходів до суб’єктів публічного права.
Щодо безпосередньо самих заходів, то відповідно до ст. 96-6 ККУ до юридичних осіб застосовується:
- Штраф. Являє собою певну грошову суму, яку забов’язана виплатити юридична особа за рішенням суду. Якщо ж злочин, що був вчинений уповноваженою особою пов’язаний із отриманням неправомірної вигоди, то розмір штрафу вираховується з двократного розміру такої вигоди. В інших випадках, суд призначає покарання у вигляді штрафу з урахуванням тяжкості діяння тобто чим більш тяжким є правопорушення, тим більший розмір штрафу. Варто зазначити, що юридичній особі надається можливість виплачувати штраф із застосуванням розстрочки, але загальних строк виплати не повинен перевищувати трьох років (застосовується за рішенням суду).
- Конфіскація майна. Даний захід застосовується при ліквідації юридичної особи. та передбачає примусове, безоплатне вилучення у власність держави, майна, що належить даній особі. Конфіскація призначається судом тільки як додаткове покарання.
- Ліквідація. Являє собою один із видів припинення діяльності юридичною особою, з подальшим внесення відповідних відомостей до ЄДР. Ліквідація може здійснюватись на підставі рішення суду. Застосування даного заходу можливе у випадку вчинення уповноваженою особою тих кримінальних правопорушень, що чітко передбачені в ст. 96-9 ККУ.
Підстави для звільнення від застосування вищеперелічених заходів:
- В даному випадку мова йтиме про інститут давності кримінального права, тобто якщо з моменту виникнення злочину уповноваженою особою та до набрання законної сили вироком суду минуть встановлені законодавством строки – це дасть можливість звільнити юридичну особу від застосування щодо неї заходів кримінально-правового характеру.
- Правова сутність даного інституту полягає в тому, що зі спливом певного строку особа втрачатиме свою суспільну небезпечність, що буде підтверджуватись її бездоганною поведінкою.
- Поряд з цим значні проміжки часу багато в чому перешкоджають успішному проведенню розслідування, розкриттю злочинів.
Щодо строків, то у випадку вчинення кримінального проступку - строк становитиме 3 роки, якщо вчинено нетяжкий злочин – 5 років, тяжкий злочин – 10 років та особливо тяжкий злочин – 15 років.
- Також законодавством передбачається перелік обов’язкових умов, за дотриманням яких можна дійсно реалізувати звільнення, а саме: закінчення вищезазначених строків, невчинення протягом цих строків нових кримінальних правопорушень, а також відсутність ухилянь з боку уповноваженої особи від суду та слідства.
- Якщо особа ухиляється то перебіг строку зупиняється до того моменту поки її місцеперебування не буде встановлено.
- У разі вчинення уповноваженою особою нових злочинів із переліку тих, що передбачаються ст. 96-3 ККУ, строки підлягають перериванню.
Адвокат по кримінальних справах щодо юридичних осіб:
Кримінальний адвокат супроводжуватиме юридичних осіб протягом всіх стадій кримінальної справи.
Адвокат з кримінальних справ в першу чергу представить інтереси свого клієнта, обере стратегію захисту, збере необхідні докази та комплексно захистить права та інтереси.
Присутність адвоката під час слідчих дій на стадії досудового розслідування та участь у судових засіданнях багато в чому посприяє досягненню успіху у справі.
