Детальніше
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Зважаючи на темпи економічної конкуренції та виклики, що з’являються перед підприємцями, може виникнути потреба у створенні такого товариства, яке б об’єднувало як капітали, за рахунок яких провадитиметься підприємницька діяльність, так і осіб, які б безпосередньо займалися підприємництвом. Виходячи із даних аспектів, актуальним є командитне товариство, головною ознакою якого є здійснення підприємницької діяльності однією чи декількома особами, які нестимуть відповідальність за забов’язаннями товариства всім своїм майном, а також допускається участь однієї чи декількох учасників, які б несли відповідальність в межах своїх вкладів, але не мали можливості здійснювати управління товариством.
Особливості командитного товариства:
- Виходячи із вищезазначеного поняття, можна стверджувати про те, що вся сукупність учасників товариства поділяється на два типи: повні учасники та вкладники.
- Перші повинні бути зареєстровані в якості суб’єктів підприємництва та мають право на управління, ведення справ товариства.
- Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві.
- При цьому не допускаються випадки поєднання в одній особі ознак повного учасника та вкладника.
- Якщо ж в товаристві наявні декілька повних учасників, то вони нестимуть відповідальність за забов’язаннями такого товариства субсидіарно, тобто передбачається додаткова відповідальність, яку нестимуть повні учасники разом із боржником (товариством).
Щодо вкладників, то ними можуть бути особи, що не здійснюють професійно підприємницьку діяльність, а тому їх можливості управління справами товариства виключаються.
- Разом з цим вкладники нестимуть відповідальність за забов’язаннми товариства тільки в межах своїх вкладів.
- Варто зазначити, що сукупний розмір внесків вкладників не повинен перевищувати 50% від усього капіталу командитного товариства.
- Якщо ж і виникає необхідність вкладника діяти від імені товариства, то реалізація цього можлива тільки шляхом видачі йому відповідної довіреності.
- В тому разі, коли вкладник вчинятиме правочин від імені товариства не маючи таких повноважень, він нестиме за це відповідальність усім своїм майном, якщо такий правочин не було схвалено товариством.
- Особливої уваги потребує обсяг прав та обов’язків вкладника, який виникатиме одночасно зі вступом у товариство.
Щодо прав, то серед них можна виділити наступні:
- одержання частини прибутку (залежно від розміру частки у капіталі),
- першочергово отримання свого вкладу у випадку ліквідації товариства,
- ознайомлюватися із звітністю та балансами,
- передавати свою частку, але з обов’язковим повідомленням про це товариство,
- а також право вийти з товариства при цьому отримавши свій вклад.
Обов’язками вкладників є внесення вкладів та інших внесків протягом року після створення товариства в тих розмірах, що передбачаються установчим документом.
- Таким документом виступатиме засновницький договір, який врегульовуватиме питання цілей, мети товариства, порядку, відповідно до якого розподілятимуться прибутки, склад та повноваження органів управління, визначатиме розмір часток кожного учасника, порядок внесення вкладів, а також форму участі під час ведення справ.
- Ще однією із особливостей командитного товариства є його найменування, так як воно повинно складатись із імен всіх його повних учасників та назви організаційно правової форми (командитне товариство).
- Допустимим є включення імені лише одного повного учасника додавши до нього «і компанія» та назву організаційно-правової форми.
- Включивши до найменування товариства імені вкладника, він набуватиме статусу повного учасника. Щодо припинення діяльності товариства, то воно можливе не тільки шляхом реорганізації або ж ліквідації, але й в тому випадку, коли зі складу товариства вибувають усі повні учасники.
- Якщо ж вибувають усі вкладники, то у повних учасників з’являється можливість здійснити реорганізацію шляхом перетворення у повне товариство.
Процедура створення командитного товариства:
- Першим кроком є проведення загальних зборів з метою прийняття рішення про створення товариства. Рішення повинно мати вигляд протоколу зборів та засвідчувати згоду учасників на створення товариства.
- Далі варто укласти засновницький договір, що міститиме всі вищезазначені положення та реквізити. Договір підлягає підписанню всіма учасниками товариства.
- Наступним кроком є збір всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації, а саме: відповідну заяву, примірник складеного протоколу зборів та укладений засновницький договір та ін.
- Зібраний пакет документів подається на розгляд державному реєстратору, який в свою чергу протягом 24 годин проводить реєстрацію шляхом внесення відповідних відомостей до ЕДР. Результатом даного кроку є отримання витягу з реєстру.
- Заключним кроком є постановка на облік до контролюючих органів, органів статистики.
Допомога юриста у створенні командитного товариства:
Послуги юриста можуть знадобитися протягом всього процесу створення товариства, адже як на етапі розробки, так і під час державної реєстрації юрист забезпечуватиме відповідність документів всім вимогам чинного законодавства.
Поряд з цим консультація юриста може значно пришвидшити процес створення, адже у випадку неповноти пакету документів, або ж допущенні помилок в їх оформленні, державний реєстратор відмовляє у проведенні реєстрації, що звісно не сприяє швидкості створення товариства та призводить да зайвих витрат часу та коштів учасників.