Правові аспекти комерційного посередництва

BASE (Базова) 7.74

Реклама

Ланткевич Кирило

Юрист

Україна / Дніпропетровська область

i

Час прочитання: 8 хвилин Кількість переглядів: 959

Рейтинг:

0

Дата публікації: 11.01.2024

Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.

На практиці досить часто можна зустріти випадки укладення договорів перевезення, туристичних послуг, купівлі-продажу товарів за участю комерційних посередників.

• Загалом комерційне посередництво – це певний вид підприємницької діяльності, сутність якого полягає у наданні послуг посередником суб’єктам господарюванням при провадженні останніми підприємницької діяльності.
• Комерційне посередництво по іншому ще називають агентською діяльністю, а ті, хто її провадять – комерційними агентами.
• До основних ознак комерційного посередництва можна віднести наявність мети отримання прибутку в результаті надання агентських послуг, особливий суб’єктний склад (послуги з посередництва надаються виключно суб’єктами господарювання), наявність певних меж застосування, так як воно є можливим тільки у сфері господарювання при провадженні підприємницької діяльності, а також те, що дії посередника вчиняються від імені та в інтересах того суб’єкта господарювання, якого він представляє (агент не може діяти від власного імені). 

Особливості агентського договору:

• Основою діяльності комерційного агента є договір, що укладається із суб’єктом господарювання, та являє собою угоду, за якою агент бере на себе забов’язання з надання послуг з посередництва при укладенні угод, або ж сприянні їх укладенню суб’єкту господарювання від імені та за рахунок цього суб’єкта.
• Отже, основною підставою для виникнення у комерційного агента повноважень із посередництва є відповідний договір.
• Другою підставою є випадки, коли агент діє без наявності у нього повноважень, чи з перевищенням таких повноважень, але сам суб’єкт господарювання цілком схвалює результат агентської діяльності, тобто укладену з третіми особами угоду.

Відповідно до ст. 299 ГКУ варто виділяти декілька видів агентських відносин, а саме: монопольні та немонопольні.

• За монопольних відносин, агент забов’язується не здійснювати посередництво для інших суб’єктів господарювання, окрім того, з ким він уклав договір.
• Якщо ж відносини немонопольні, то це дає можливість агентові здійснювати посередництво для інших суб’єктів господарювання, а іншому учаснику відносин призначати інших агентів для здійснення посередництва.
• Детальної уваги потребує сам агентський договір, адже саме цей правочин врегульовуватиме правовідносини між агентом та суб’єктом господарювання.
• Істотними умовами даного договору є предмет, ціна та строк його дії.

Окрім істотних умов, також варто зазначати в договорі умови про обсяг прав та обов’язків сторін, відповідальність за невиконання договірних забов’язань, перелік форс-мажорних обставин, умову про територію, в межах якої здійснюватимуться повноваження з представництва.

• Варто досить детально описати порядок виконання та характер послуг з посередництва.
• Конфіденційну інформацію, яку отримав агент під час здійснення своїх повноважень від суб’єкта господарювання, він не має права передавати іншим особам, або ж використовувати у власник інтересах.
• Для більш надійного захисту конфіденційної інформації сторони можуть укласти додаткового відповідний договір.
• Щодо винагороди за послуги з посередництва, то комерційному агенту вона виплачується вже після того як третя сторона здійснить оплату відповідно до тієї угоди, що укладалася із залученням комерційного посередника.
• Розмір, умови виплати та інші тонкощі - сторони визначають у договорі.
• В тому разі, якщо здійснення агентом своїх повноважень призвело до заподіяння шкоди суб’єкту господарювання, то він нестиме відповідальність у повному обсязі.
• Разом з цим, агент не може гарантувати суб’єкту господарювання те, що третя особа, з якою було укладеного угоду, виконає покладені на неї забов’язання.

Процедура укладення агентського договору: 

• Першим кроком є перевірка контрагента, з яким укладатиметься агентський договір.
• Досить важливо використовувати якомога більшу кількість інструментів для комплексної перевірки на предмет наявності відкритих проваджень, заборгованостей, відомостей про суб’єкта господарювання, та іншої інформації яка б дала змогу з’ясувати репутацію та можливість здійснення представництва контрагентом. 
• Далі варто підготувати проект майбутнього договору, включивши до нього всі вищеописані умови.
• Важливо щоб договір не містив положень, які б піддавалися подвійному трактуванню.
• Відповідно до ч. 4 ст. 297 ГКУ договір варто укладати у письмовій формі.
• Окрім цього варто вказати форму в якій підтверджуватимуться повноваження агента.

Наступним кроком є направлення пропозиції укласти договір, тобто оферти.

• Оферта має містити всі істотні умови, виражати намір укладення договору та адресуватись конкретній особі.
• Прийнявши оферту, контрагент аналізуватиме всі істотні умови та у випадку згоди з ними, надсилає відповідь у вигляді акцепту.
• Відповідь має бути повною, безумовною, а також адресованою конкретно оференту. 
• З того моменту, як оферент отримав відповідь на пропозицію, договір вважатиметься укладеним.
• Нотаріальне посвідчення агентського договору може бути здійснене за бажанням сторін. 

Допомога юриста при укладенні договору:

Послуги юриста можуть знадобитися на кожному з етапів укладення договору.

• Юрист не тільки комплексно перевірить контрагента, але й підготує проект договору, включивши до нього всі ті умови, що ефективно врегульовуватимуть агентську діяльність.
• Також консультація юриста може знадобитися у випадку невиконання контрагентом свого договірного забов’язання, адже в такому разі юрист забезпечить реалізацію досудового врегулювання спору, або ж звернення до суду.