Робота, податки і виплати під час карантину

Нещодавно нашій команді поставили запитання: “

Карантин в Україні - це тимчасовий захід, спрямована на стримування поширення вірусу COVID-2019. Він істотно вплинув на всі сфери життя, в тому числі на ведення бізнесу і оплату праці співробітників. Щоб допомогти впоратися із ситуацією, що склалася дрібному бізнесу і простим працюючим, було адаптовано сучасне законодавство.

Надзвичайний стан і карантин (а точніше введена в зв'язку з ним надзвичайна ситуація) - це два різних соціально-економічних стани в державі. Введення НС серйозно змінює всю звичне життя населення, дозволяє державі втручатися в приватне життя, а також керувати будь-якими приватними компаніями. У випадку ж з надзвичайною ситуацією (викликаною карантином) повноваження влади набагато нижче.

Карантин - це встановлені на адміністративному рівні медичні та санітарні дії, які спрямовані на стримування швидкості поширення захворювання і подальше лікування епідемії.

Карантинні заходи можуть складатися з:

1. Обмеження контактів інфікованої людини, або людей, у яких є підозри на інфекцію.
2. Введення обмежувальних заходів на рівні населеного пункту, області або країни для стримування поширення вірусу.
3. Ініціація додаткових медико-санітарних заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки навколишнього середовища і контактів між людьми.

Надзвичайна ситуація - це особливе правове становище держави (або окремого його суб'єкта), яке введено в Україні. Цей метод вирішення проблеми не обмежує конституційні права людини і не має права продовжувати повноваження державних органів. У надзвичайній ситуації інша специфіка, яка полягає в тому, що:

1. Посилюється охорона громадського порядку.
2. Вводяться поліцейські патрулі. Можуть залучатися військові для цих же цілей.
3. Проводиться регулярне інформування громадян.
4. Президент і профільні міністри повинні регулярно записувати відеозвернення, проводити прес-конференції.
5. Здійснюється масова дезінфекція.
6. Проводиться силами державних органів, а також житлових кооперативів та приватних компаній на своїх територіях.
7. Вводяться особливі санітарно-гігієнічні заходи.

Наприклад: необхідність носити медичну маску в громадських місцях, особливі правила проїзду в транспорті, можливість відвідувати приміщення магазинів і аптек тільки в порядку черги обмеженому колу осіб одномоментно.

Тоді як, надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може вводитися на території країни на обмежений проміжок часу для того, щоб подолати виниклі надзвичайну ситуацію. 

Надзвичайне Положення може бути введено через розповсюдження пандемії, якщо її масштаби стануть занадто великими. Введення НС тягне за собою ряд змін в суспільне життя населення:

1. Обмеження пересування громадян.
2. Посилення контролю громадської безпеки, постійні патрулі, перевірка державно важливих об'єктів.
3. Заборона всіх масових заходів, страйків.
4. У разі виникнення необхідності - вилучення майна у фізичних або юридичних осіб.
5. Евакуація людей без їх прямого згоди.
6. Введення правил розподілу продуктів харчування а також предметів першої необхідності.
7. Поява комендантської години і санкцій за його порушення.
8. Перевірка документів у громадян патрулями навіть без прямої причини.
9. Заборона на переїзди для військовозобов'язаних без попередження про це військкомату.

Трудове право під час карантину мало змінюється. У роботодавців і працівників з'являється ряд додаткових прав і обов'язків, але ніхто не обмежує актуальне законодавство України. Незважаючи на неможливість на період НС багатьом компаніям вести свій бізнес в звичному руслі, права працівників повинні дотримуватися.

На період карантину співробітник продовжує керуватися своїми обов'язками: необхідністю прибувати на роботу вчасно, виконувати трудові функції. Також зберігаються і права працівника, передбачені законодавством України. Також співробітники як приватних, так і державних компаній отримують ряд додаткових прав:

• Оформити простій.
• Отримати неоплачувану відпустку на весь термін карантину або його частину.
• Оформити додаткову відпустку по догляду за дітьми.
• Працювати на дому за згодою роботодавця, за умови виконання своїх трудових обов'язків.

На час карантину права і обов'язки роботодавця також ніяк не обмежуються. Весь загальний перелік зберігається в первозданному вигляді. Головним обов'язком роботодавця на цей період стає збереження прав співробітника. Незаконні звільнення або відправка у відпустку за свій рахунок суворо караються.

У той же час роботодавець отримує кілька додаткових прав:

• Доручити співробітнику працювати дистанційно (незважаючи на те що такої форми роботи законом не передбачено).
• Отримати податкові пільги.
• Види відпусток на час карантину
• На час введення карантину співробітник має право не виходити на роботу і залишитися вдома.

Є кілька типів відпусток, які він може оформити для цього:

• Оплачувану. Віднімається із загальної річної відпустки. Тільки за погодженням з роботодавцем.
• Неоплачувану. На необмежений термін на період карантину. За погодженням з роботодавцем, або без такого узгодження - тільки для матерів дітей до 14 років.
• Лікарняні на період карантину видаються так само, як і до нього.

Простій - це вимушена необхідність призупинити роботу на підприємстві. Карантин і заборона на вихід на роботу певним категоріям працівників є тією невідворотною силою, яка призводить до подібної ситуації.

Простій відрізняється від прогулу або іншого невиконання своїх трудових обов'язків тим, що його причина не залежить від співробітника.

Цей стан викликано неможливістю умов для того, щоб робити свою роботу.

Щоб зафіксувати простій повинен бути складений акт за встановленою законом формою. На момент простою громадянину оплачується не менше 2/3 від його тарифної ставки. Якщо оплата праці встановлюється колективним договором в більшому розмірі, то розрахунок ведеться по ньому.

Звільнити працівника можуть і під час карантину, але на це у роботодавця повинні бути законні підстави. Якщо начальство бажає просто зменшити кількість працівників із-за складної економічної ситуації, але не хоче проходити через офіційну процедуру скорочення штату, до них застосовуються встановлені законом санкції.

Керівництво штрафується на суму від 34 тисяч до 51 тисяч гривень. Також можливе застосування і інших, додаткових покарань (позбавлення права займати виділену посаду строком до трьох років і інше).

Якщо співробітника все ж звільнили незаконно, він має право:

• Звернутися в профспілкову організацію в самій компанії.
• Написати звернення до територіального органу Державної служби України з питань праці.
• Звернутися з позовом до суду першої інстанції загальної юрисдикції.

Щоб справа точно було вирішено на користь працівника, варто пройти всі три інстанції по черзі. Якщо профспілка і ГСУ з питань праці не змогли вирішити проблему, тоді подається звернення до суду. 

На період карантину життя підприємців суттєво зміниться. Через обмеження в пересуванні і заборона на функціонування торговельних точок (крім магазинів продуктів, побутової хімії і аптек) компанії зазнаватимуть істотних збитків. У той же час є і позитивні аспекти, соціально-економічні гарантії, реалізовані державою.

Підприємці за час карантину відчують п'ять істотних змін:

1. У людей, які ведуть бізнес, є офіційне право керуватися нормами законодавства, які посилаються до форс-мажорних обставин. Це підтвердила і Торгово-промислова палата (ТПП). Необхідні поправки були прийняті в ЗУ «Про торгово-промислові палати», тому ніяких нормативних складнощів не виникне.
2. Виникла ситуація не звільняє компанію або підприємця від відповідальності, але може стати причиною такого звільнення. Всі спірні ситуації вирішуватимуться в судовому порядку, тому сподіватися на те, що можна буде уникнути зобов'язань, не варто. 
3. Якщо сторони внесуть зміни в договір мирним шляхом і не будуть шукати сторонні регулятори конфлікту, тоді підприємець може отримати сертифікат про форс-мажор без санкцій і будь-якої відповідальності.
4. Оренду доведеться платити далі. ТТП підкреслює, що відсутність коштів на користування виділеними площами не є форс-мажорною обставиною сама по собі. Однак ситуація з карантином може стати приводом для звільнення від виплат або їх відстрочки, якщо вона призводить до технічної неможливості здійснити оплату. Також Палата розглядає справи, в яких форс-мажорною обставиною вважається неможливість використовувати приміщення з призначеної метою через введення карантинних заходів.
5. Працівники повинні продовжувати свою трудову діяльність. Роботодавець може перевести їх на дистанційну форму роботи, або сам співробітник має право отримати відпустку або лікарняний. У той же час простий невихід на роботу у зв'язку з карантином не рахується форс-мажором для підприємця. Це - звичайний прогул, і регулюється він нормами трудового законодавства.

Карантин в Україні жодним чином не вплине на соціальні виплати, пільги і субсидії. Кабінет Міністрів в своєму зверненні зазначив, що велика частина таких платежів проводиться дистанційно і автоматизовано - на банківські карти. Та мала частина яка видається готівкою може бути отримана в відділеннях Укрпошти.

Пенсії та соціальна допомога доставлятимуться листоношами додому в разі виникнення необхідності.

Всі пенсіонери з щомісячними виплатами менше 5 000 гривень отримають разову матеріальну допомогу в розмірі 1 000 грн. Ці виплати будуть нараховані з квітня. Також почнеться процедура індексації пенсій на 11%.

Субсидії на житло зберігаються. Щоб продовжити її в травні, на рахунку громадянина не повинно бути заборгованості понад два місяці. Від місяця до двох - допустима.

Громадянам, які потребують соціального обслуговування, надаватиметься допомога з оплатою комунальних послуг.

В Україні прийнято новий закон про податкові канікули. Це - необхідний захід для того, щоб зберегти економіку країни і зберегти малий бізнес на плаву. Зміни в нині існуючі нормативно-правові акти носилися окремим законом, який був прийнятий остаточно 17 березня.

• Всі ліки, медичні вироби, а також обладнання для лікування людей звільняються від ПДВ і мит на ввезення. Головна умова - вони повинні бути використовувані для лікування коронавіруса.
• Якщо суб'єкт підприємницької діяльності порушує податкове законодавство з початку березня по кінець травня 2020 року, то ніякі санкції до нього не застосовуються (крім ряду винятків: порушення угоди зі страхування або правил роботи зі спиртом і паливом). Також в ці терміни не буде нараховуватися пеня. Якщо вона була нарахована раніше (на початку березня, до оголошення карантину) її списують.
• З 18 березня по кінець травня держава не може проводити ніяких перевірок, крім документальних, мета яких - повернення ПДВ. В облік беруться і ті перевірки, які не встигли закінчиться до 18 березня, та почалися раніше.
• З 18 березня по 18 травня держава припиняє всі перевірки стосовно ЄСВ, а також нарахування пені.
• Державні закупівлі товарів і послуг, які використовуються для боротьби з пандемією, можуть проходити не через електронну систему Prozorro, а в звичайному режимі.
• Через форс-мажорні обставини роботодавець може відправити співробітника в неоплачувану відпустку, але вона не може перевищувати 15-ти днів.
• Індивідуальні податкові зобов'язання оплачуються до 1 жовтня, а не до 1 серпня.
• Чиновники подають декларації в оновлені терміни: до першого червня. Всі інші особи можуть зробити це до першого липня.
• З початку березня до кінця квітня не оплачується: земельний податок, податок на нерухомість, єдиний внесок для підприємців та самозайнятих. 
• Також в цей період не штрафуються за несплату або неповну сплату єдиного податку.

Підтримувати карантин в Україні найскладніше підприємцям і співробітникам, які не можуть перейти на дистанційну форму роботи. Проте причин для паніки немає: законодавець передбачив всі технічні нюанси, які можуть виникати через цю форс-мажорну ситуацію, і регулює складності, які виникають.