Що означає "погашення судимості"?

Дата публікації: 08.07.2020

Погашенням судимості є закінчення терміну, який встановлює закон з початку відбування покарання, після чого громадянин є несудимим. Також в українському законодавстві передбачено поняття "зняття судимості" - найчастіше його застосовують щодо ув'язнених, які були помилувані або ж потрапили під амністію.

Наявність судимості дуже впливає на трудову діяльність громадян. Ті, хто одного разу отримав обвинувальний вирок, не можуть:

• займати посади на державній службі, в судових та правоохоронних органах;
• працювати в сфері педагогічної діяльності, яка передбачає виховання неповнолітніх дітей;
• працювати в адвокатуру;
• займати керівні посади у фінансовій сфері;
•  працювати в службах авіаційної безпеки.

Залежно від виду вчиненого злочину існують і інші обмеження. У громадян з судимістю немає можливості:

• проходити службу в збройних силах;
• балотуватися на виборах і бути обраними до органів державної влади та місцевих рад, якщо до дня виборів судимість не знята;
• отримати мисливський квиток і ліцензію на зброю;
• бути опікунами та усиновлювачем.

Кримінальне законодавство передбачає 2 варіанти позбавлення від судимості:

1. погашення;
2. зняття.

Погашення судимості відбувається автоматично: через рік після відбуття покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (наприклад, матеріальна компенсація або виправні роботи);

через певний проміжок часу після звільнення засудженого з місць позбавлення волі (термін погашення залежить від категорії злочину);коли закінчується випробувальний термін.

Зняття судимості - дострокове звільнення від наслідків, які вона викликає. Знімається судимість в судовому порядку на підставі поданого клопотання. Розглянувши таке клопотання, суд виносить постанову про зняття (або ж неможливості зняття) судимості.

Найважливішу роль в розгляді клопотання грають позитивні характеристики на засудженого, які підтверджували б, що основна мета його укладення була досягнута і злочинець виправився. Погіршення стану здоров'я також може бути істотним фактором у прийнятті такого рішення. В цьому випадку необхідні підтверджуючі медичні документи.

Відповідно до статті 108 Кримінального кодексу України погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття, можливо в наступних випадках, коли вони були засуджені:

• до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання (виправні роботи, матеріальне відшкодування збитку);
• до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і в разі, коли протягом року не було зовсім новий злочин;
• до позбавлення волі за тяжкий злочин і в разі, якщо протягом трьох років не було зовсім повторний злочин;
• до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п'яти років не вчинять черговий злочин.

Дострокове зняття судимості допускається лише щодо громадянина, яка відбула покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, з підстав, передбачених у ч.1 ст. 91 ККУ (можливо тільки після закінчення половини терміну, який був призначений).

У ст. 89 Кримінального кодексу України встановлені строки погашення судимості. Таким чином, не мають судимості, визнаються наступні категорії громадян:

• Засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу (звільнення від відбування покарання з випробуванням), якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, громадянин визнається не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
• Жінки, засуджені відповідно до ст. 79 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийнято рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається не має судимості.
• Відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному колонії або дострокового звільнення від цих покарань.
• Засуджені до основного покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімальних доходів громадян, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.
• Засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання не вчинять черговий злочин.
• Засуджені до позбавлення волі або основного покарання у вигляді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.