Зі скількох років можна працювати в Україні?

На кожному підприємстві, в установі, організації ведеться спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КЗпП).

Неповнолітні працівники мають право:

1.      На скорочену тривалість робочого часу (ст. 193 КЗпП):

• у віці 16 - 18 років - 36 годин на тиждень;
• у віці 15 - 16 років (учнів віком 14 - 15, що працюють в період канікул) - 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП).

2.      Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації (ст. 195 КЗпП). 

3.      На виплату заробітної плати за скороченою тривалістю щоденної роботи в такому ж розмірі, як працівникам відповідної категорії при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

4.      На щорічну відпустку тривалістю один календарний місяць, який повинен надаватися в будь-який час року за бажанням (ст. 159 КЗпП).

Неповнолітніх працівників не мають права залучати:

-         До виконання важкої роботи з шкідливими і небезпечними умовами праці, до роботи в нічний час, у вихідні дні, а також до підземних робіт (ст. 190 КЗпП).

-         До надурочних робіт, підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги.

Особливості праці неповнолітніх регулюються гл. ХІІІ КЗпП України.

Неповнолітні, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП України).

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 188 КЗпП України неповнолітні приймаються на роботу у віці старше 16 років (включно). Але, як це нерідко буває, з кожного правила є свої винятки.

Також законодавством передбачена можливість використання праці 14-річних осіб, але при дотриманні наступних умов (ч. 3 ст. 188 КЗпП України):

•  такі особи повинні бути учнями загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів;
•  вони повинні виконувати легку роботу, яка не заподіює шкоди здоров'ю;
•  праця 14-річних не повинна порушувати процес навчання, робота повинна виконуватися у вільний від навчання час;
•  на працю такої категорії громадян необхідна згода одного з батьків, усиновителя чи піклувальника.

Згідно ст. 191 КЗпП України та ч. 2 ст. 11 Закону № 2694 всі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21-річного віку, щорічно повинні проходити обов'язковий медичний огляд. Такий огляд проводиться відповідно до вимог Порядку № 246.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (ч. 2 ст. 24 КЗпП України ). (Для працевлаштування особи, якій ще не виповнилося 16 років, доцільно надати свідоцтво про народження, а також паспорт одного з батьків, який буде давати згоду на працевлаштування неповнолітнього.)

Роботодавець, який надає перше робоче місце такій особі, повинен оформити йому трудову кніжку і внести в неї перший запис про прийняття на роботу. При цьому згідно з ч. 3 ст. 48 КЗпП України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

Відповідно до ст. 190, 192 КЗпП України заборонено залучати осіб, молодших 18-ти років:

-         До важких робіт і до робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці. Повний перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, наведено в Переліку № 46.

-         До підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми наведені в Наказі № 59.

-         До підземних робіт.

-         Для виконання нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні.

Загальні поняття:

-         Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54 КЗпП України).

-         Понаднормові вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62 КЗпП України).

-         Вихідними вважаються дні, які за затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов'язків.

Також звернемо увагу на важливі нюанси, які стосуються праці неповнолітніх, зокрема:

-         роботодавцям заборонено тимчасове переведення неповнолітніх на іншу роботу без їх згоди;

-         з неповнолітніми не можуть бути укладені письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Отже, крім необхідного в ряді зазначених випадків згоди батьків і органів опіки та піклування, неповнолітній працівник повинен представити в кадрову службу наступні документи:

паспорт (інший документ, що засвідчує особу);

трудову книжку;

страхове свідоцтво обов'язкового пенсійного страхування;

документи військового обліку;

документ про освіту, про кваліфікацію або наявність спеціальних знань - при вступі на роботу, що вимагає спеціальних знань або спеціальної підготовки.

У тому випадку, коли неповнолітній влаштовується на роботу вперше, оформлення трудової книжки і пенсійного посвідчення лягає на плечі роботодавця.

Статтею 51 КЗпП України для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу, а саме: для працівників у віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для працівників у віці від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

Також законодавством передбачена можливість праці учнів протягом навчального року у вільний від навчання час (ч. 2 ст. 51 КЗпП України). Тривалість робочого часу учнів не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.

Тривалість щорічної основної відпустки неповнолітнього працівника становить 31 календарний день (ч. 2 ст. 75 КЗпП України, ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки). Звертаємо увагу на те, що відпустка такої тривалості надаватиметься неповнолітньому працівникові тільки за період, поки їй не виповниться 18 років. Далі щорічну відпустку буде розраховуватися як звичайним працівникам, виходячи з 24 календарних днів на рік.

Відповідно до ст. 10 Закону про відпустки та ст. 195 КЗпП України щорічні відпустки повної тривалості неповнолітнім працівникам надаються:

-         в перший рік роботи за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві;

-         у зручний для них час - роботодавець при складанні графіка відпусток зобов'язаний врахувати побажання неповнолітнього працівника щодо часу надання йому відпустки.

Щорічна відпустка на вимогу неповнолітнього повинен бути перенесений роботодавцем на інший період у разі його збігу з відпусткою у зв'язку з навчанням (п. 4 ч. 2 ст. 80 КЗпП України).

Зарплата неповнолітнім працівникам виплачується:

-         при скороченій тривалості робочого часу - в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості робочого часу;

-         при допущенні до відрядних робіт - за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників (ч. 2 ст. 194 КЗпП України).

А ось учням загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

У свою чергу, підприємства можуть встановлювати працюючим учням доплати до зарплати (ч. 3 ст. 194 КЗпП України).