Дата публікації: 07.02.2024
Фанат Феміди, шанувальник Юстиції та прихильник Форсети.
Поділ майна при розлученні в Україні є важливою складовою процесу розлучення та регулюється відповідними нормами Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України.
Нижче наведено деякі важливі аспекти, які слід враховувати при розподілі майна:
Поняття поділ майна після розлучення:
- Згідно з українським законодавством, до спільного майна подружжя входять майнові цінності, які були набуті під час шлюбу, якщо інше не передбачено шлюбним договором.
- Спільне майно може включати нерухоме майно, автомобілі, грошові кошти, інвестиції, цінні папери та інше.
Принципи розподілу майна:
- При розподілі майна при розлученні застосовуються принципи справедливості та рівності.
- Суд при розгляді справи про розподіл майна при розлученні враховує фінансове становище обох подружжів, їхні потреби та можливості, а також обставини, що призвели до розлучення.
Поділ спільного майна подружжя за домовленістю:
Подружжя мають право домовитися щодо розподілу спільного майна поза судом шляхом укладання мирової угоди або шлюбного договору. У цьому випадку розподіл майна відбувається за умовами, визначеними сторонами.
Визначення майна, яке підлягає розподілу:
- При розподілі майна враховуються всі майнові цінності, набуті під час шлюбу, незалежно від того, на чиє ім'я вони зареєстровані або хто був безпосереднім придбавачем.
- У випадку відсутності домовленості між подружжям щодо розподілу майна, суд вирішує спір відповідно до вимог законодавства.
Індивідуальні обставини:
Суд також може враховувати індивідуальні обставини справи, такі як роль кожного з подружжя у набутті майна, трудовий внесок, догляд за дітьми, а також можливість одного з подружжяв після розлучення.
Можливість апеляції:
- У разі незгоди з рішенням суду щодо розподіл майна після розлучення, сторони мають право подати апеляційну скаргу до вищого суду.
- Часткова та спільна сумісна власність є двома формами майнових відносин, які регулюються Цивільним кодексом України та іншими відповідними нормативними актами.
- Нижче розглянемо основні характеристики кожного з цих видів власності:
Часткова сумісна власність:
- Часткова сумісна власність означає, що кожен з власників має власне часткове право власності на майно.
- Це означає, що майно належить до спільної власності лише в обмеженому обсязі, який визначається відносною величиною внеску кожного з власників.
- Власники часткової сумісної власності мають право розпоряджатися своїми частками майна без згоди інших власників.
Спільна сумісна власність:
- Спільна сумісна власність означає, що майно належить до спільної власності всім власникам у рівних частинах.
- Кожен з власників має рівне право власності на усі майнові цінності, що входять до складу спільної сумісної власності.
- Розпорядження майном, що належить до спільної сумісної власності, вимагає згоди всіх власників.
- При розподілі спільної сумісної власності, кожен власник має право на рівний обсяг майна.
- Розподіл спільної сумісної власності може відбуватися за згодою сторін або за рішенням суду у випадку розлучення або інших обставин.
Отже, важливо враховувати, яку саме форму власності (часткову або спільну сумісну власність) передбачено договором або законодавством для конкретного майна. Крім того, необхідно мати на увазі права та обов'язки, що випливають з цих форм власності, щоб уникнути спорів та непорозумінь між власниками.
