Детальніше
Дата публікації: 16.02.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
На період збройної агресії актуальності ,на жаль, набирають так звані військові злочини, тобто кримінально-протиправні діяння, які посягають на порядок несення військової служби.
Одним із таких злочинів є «Непокора» (ст. 402 ККУ) та «Невиконання наказу» (ст.403 ККУ).
- Якщо не заглиблюватись у склад цих злочинів та їх правові особливості, то помітити різницю між ними досить складно, але насправді вона існує.
- Безпосереднім об’єктом, на який направлений злочинній вплив цих діянь - це порядок підлеглості та військової честі. Аналізуючи Дисциплінарний статут ЗСУ, можна дійти до висновку про те, що командир наділений правом віддавати накази та розпорядження, а обов’язком підлеглого йому військовослужбовця є дотримання виданих наказів.
- За таких обставин наказ є обов’язковою вимогою, яка безпосередньо стосується несення військової служби, виконання певних завдань.
- Вкрай важливо пам’ятати, що у випадку видання командиром явно незаконного наказу, військовий не зобов’язаний його виконувати.
Непокора: склад, кваліфікуючі ознаки, відповідальність
- Непокорою командирові є відкрита відмова від виконання наказу.
- Аналізуючи це твердження, можна дійти до висновку про те, що об’єктивною стороною даного злочину є випадки, коли військовослужбовець отримавши наказ, категорично відмовляється, або ж іншим чином демонструє те, що виконувати наказ він не буде.
- При цьому не важливо чи публічно висловленою є така не згода, або ж при безпосередній розмові з командиром.
Можливий й інший прояв непокори, тобто коли військовий погоджується виконати виданий командиром наказ, але насправді умисно його не виконує.
- Виходячи із вищенаведених форм, протяв непокори, можна стверджувати про те, що суб’єктивною стороною є саме умисна форма вини.
- Суб’єктом даного злочину є військовослужбовець, який за своїм положенням, званням є підлеглим командирові, що видав наказ.
- У разі непокори, командир уповноважується застосовувати певні види примусу, а в крайніх випадках мова йтиме про кримінальну відповідальність.
Щодо кваліфікуючих ознак, тобто таких, що посилюватимуть відповідальність за вчинений злочин, то до них можна віднести ознаки передбачені ч. 2 ст. 402 ККУ (вчинення групою осіб, або ж спричинення тяжких наслідків), а також ч. 3 ст. 402 (вчинення злочину в умовах особливого періоду, що не пов’язаний з воєнним станом) та ч. 4 ст. 402 ККУ (вчинення діяння в умовах воєнного стану або ж в умовах бойової обстановки).
- Щодо відповідальності, то у першому випадку мова йтиме про санкцію до 2 років службових обмежень, чи тримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або ж позбавлення волі на строк до 3 років.
- Якщо вчинені діяння кваліфікують за ч. 2 тієї ж статті ККУ, то передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк 3 – 7 років.
- Вчинення в умовах воєнного стану, що наразі є більш актуальним, каратиметься позбавленням волі 5 – 10 років.
Невиконання наказу: склад, кваліфікуючі ознаки, відповідальність
- Переходячи до аналізу даного суспільно небезпечного діяння, слід почати з того, що воно має місце при невиконанні наказу, за відсутності ознак ч. 1 ст. 402 ККУ, а також якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.
- Виходячи з цього можна стверджувати, що при невиконанні наказу, тобто вчинення злочину за ст. 403 ККУ в об’єктвиній стороні відсутня умова про наявність відкритої заяви про небажання виконувати наказ та обов’язковим є настання тяжких наслідків, і саме з моменту їх настання злочин буде вважатись закінченим.
- Законодавець не надає роз’яснень щодо того, що саме можна вважати тяжкими наслідками.
Суб’єктивна сторона характеризується необережною формою вини.
- Суб’єкт в свою чергу, є військовослужбовцем, який за своїм положенням, званням є підлеглим командирові, що є аналогічним із вищенаведеним складом.
- До кваліфікуючих ознак можна віднести вчинення злочину під час особливого періоду (не пов’язаного із воєнним станом) та вчинення в період воєнного стану чи в бойовій обстановці.
- Щодо відповідальності, то передбачається санкція у вигляді службових обмежень (строк до 2 років), чи тримання в дисциплінарному батальйоні (строк до 1 року) або позбавленням волі (строк до 2 років).
- Якщо мова йтиме про наявність кваліфікуючих ознак, наприклад вчинення злочину під час воєнного стану, в бойовій обстановці, то передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі 5-8 років.
Послуги військового адвоката у кримінальних справах
Допомога військового адвоката може знадобитися на будь-якій із стадій кримінального провадження. Починаючи з досудового розслідування, закінчуючи судовим розглядом, військовий адвокат забезпечуватиме якісну юридичну допомогу своєму клієнту, супроводжуючи його на слідчих діях, збираючи та аналізуючи докази, складаючи процесуальні документи, та представляючи його інтереси в суді. Отже, послуги військового адвоката – це незамінний елемент успішного ведення справи.
