Детальніше
Дата публікації: 29.02.2024
Адвокат
Складання заповіту
Вступ
Заповіт - це документ, який має велике юридичне значення та визначає розпорядження особистим майном після смерті його власника. Спеціальні правила та вимоги регулюють складання та оформлення заповіту. У цій статті ми розглянемо як скласти заповіт, що таке заповіт, та як оформляється заповіт
1. Що таке Заповіт?
Заповіт - це юридичний документ, який містить вказівки щодо розпорядження майном після смерті фізичної особи. Він може включати інформацію про розподіл нерухомого та рухомого майна, номінацію виконавця волі, а також побажання щодо поховання та інші важливі аспекти.
2. Як скласти Заповіт?
Складання заповіту - відповідальний та обдуманий процес. Основні етапи включають:
а. Визначення майна: Спочатку потрібно чітко визначити, яке майно ви бажаєте включити до заповіту.
б. Номінація виконавця волі: Оберіть особу чи юридичну особу, яка буде виконавцем ваших вказівок.
в. Формулювання розпоряджень: Чітко та однозначно сформулюйте ваші вказівки щодо розподілу майна та інших аспектів.
г. Підпис та свідчення: Завірте ваш заповіт своїм особистим підписом у присутності свідків.
3. Які особливості складення заповіту передбачені законодавством?
Першочерговим аспектом, на який варто звернути увагу, є необхідність точно відтворювати волю заповідача у тексті заповіту, уникати будь-яких неяснощів, двозначностей чи підчисток. У тексті обов'язково мають бути вказані місце і час складення заповіту, а також дата та місце народження заповідача. Важливо, щоб заповідь особисто підписував заповідач.
Суттєвим фактом є те, що для посвідчення заповіту не потрібно подавати додаткові докази, які підтверджують його право на майно, що передбачається у заповіті.
Заповіт може бути написаним власноруч , створеним за допомогою комп'ютера або записаним з уст заповідача за допомогою стандартних технічних засобів.
Додатково, для того щоб заповіт набував юридичної сили і волю заповідача виконували, документ повинен бути посвідченим згідно з установленим законом порядком та способом.
4. Хто має право посвідчувати заповіт?
Законодавством України передбачено, що оформлення заповіту може бути здійснене через нотаріальну дію. Проте законодавець наділяє такою владою у визначених випадках й інших посадових осіб.
Відповідно до статті 1251 Цивільного кодексу України, у випадках, коли у населеному пункті відсутній нотаріус, оформлення заповіту (за винятком секретного) може бути проведено вповноваженою посадовою особою місцевого самоврядування.
Також, в особливих обставинах, законодавство визначає право на оформлення заповіту іншими посадовими особами, а саме:
- 1) Заповіт військовослужбовця може бути оформлений командиром (начальником) військової частини або з'єднання, навчальної установи або закладу;
- 2) Заповіт особи, що перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі або проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, начальником госпіталю, директором чи головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
- 3) Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському чи річковому судні, під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна;
- 4) Заповіт особи, що бере участь у пошуковій чи іншій експедиції, може бути посвідчений керівником цієї експедиції;
- Заповіт особи, що утримується в установі виконання покарань або слідчому ізоляторі, може бути посвідчений керівником такої установи.
5. Які особливості визначає законодавство для посвідчення заповіту іншими посадовими та службовими особами?
При оформленні заповіту службовими посадовими особами, окрім представників органу місцевого самоврядування, таких як командир військової частини чи головний лікар медичного закладу, обов'язковою є участь не менше двох свідків. Також свідки стають необхідними у випадках, коли заповіт посвідчується від імені особи, яка не може самостійно прочитати заповіт через фізичні обмеження. У інших ситуаціях, участь свідків у процесі посвідчення заповіту здійснюється за бажанням заповідача.
Свідки, які приймають участь у посвідченні заповіту, читають його вголос та ставлять свої підписи на документі.
При залученні свідків до цієї процедури слід враховувати, що вони повинні мати повну цивільну дієздатність та не можуть бути:
- нотаріусами чи іншими посадовими особами, які посвідчують заповіт
- спадкоємцями за заповітом;
- членами сім'ї та близькими родичами спадкоємців за заповітом;
- особами, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Важливо пам'ятати, що при виявленні помилок у процесі посвідчення, заповіт втрачає свою законну чинність. Оскільки цей документ пред'являється після смерті спадкоємця, виправити будь-які неточності стає неможливим. У такому випадку спадкування здійснюється відповідно до закону, а не відповідно до вмісту заповіту. Тому важливо, щоб процедура посвідчення заповіту була виконана правильно, щоб гарантувати виконання останньої волі заповідача після його смерті.
6. Заповіт в Україні
Заповіт в Україні є важливим правовим інструментом. Згідно з чинним законодавством, заповіт може бути визнаний недійсним у випадку, якщо виявиться, що він був складений під час впливу психічного або фізичного тиску.
Ця стаття створена для надання загальної інформації та не може служити юридичною консультацією. Рекомендується звертатися до кваліфікованого юриста для отримання індивідуальної консультації з питань соціального права.
