Справи позовного провадження - Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.

PREMIUM 34.1

Реклама

Мамчик Дмитро Олегович

Юрист

Україна / Київ

i

Час прочитання: 5 хвилин Кількість переглядів: 91

Рейтинг:

0

Дата публікації: 15.05.2025

Привіт, я Дмитро, і я засновник Адвокатського бюро “Дмитра Мамчика”. Я практикуючий адвокат, член Національної асоціації адвокатів України, психолог, власник успішного бізнесу, спортсмен. В мене є досвід та навички, які допоможуть вирішити ваше питання якісно та у стислі строки. Буду радий допомогти!

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ — справа № 758/12971/15-ц

18 вересня 2024 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу у справі ОСОБА_1 проти Фонду соціального страхування України щодо незаконного звільнення.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, правонаступником якої є Фонд соціального страхування України. Позов стосувався скасування наказу про звільнення від 26 жовтня 2015 року № 364-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.

Позивач вважав звільнення незаконним, оскільки наказ був підписаний особою, яка не мала відповідних повноважень, а сам він не належить до категорії посадових осіб, яких можна звільнити за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Короткий зміст судових рішень

Подільський районний суд м. Києва 1 лютого 2023 року та Київський апеляційний суд 20 червня 2023 року відмовили у задоволенні позову. Суд вказав, що наказ був підписаний уповноваженою особою, а порушень не встановлено.

Касаційна скарга

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій зазначив порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема неврахування висновків Верховного Суду у подібних справах. Він стверджував, що наказ про звільнення підписано в.о. директора, який не мав на це повноважень, а його посада не передбачає розпорядчих функцій.

Позиція Верховного Суду

1. Фактичні обставини: ОСОБА_1 працював у Фонді з 2014 року. Наказ про звільнення підписано в.о. директора під час відпустки основного керівника. При цьому сам Фонд не є господарським товариством, а отже, положення пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП не може бути застосоване.
2. Правовий аналіз: Верховний Суд послався на Конституцію України та норми КЗпП, наголосивши, що звільнення було неправомірним. Також суд вказав на відсутність повноважень у в.о. директора та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.

Результат розгляду справи

• Рішення першої та апеляційної інстанцій у частині поновлення на роботі скасовані;
• ОСОБА_1 поновлений на посаді з 27 жовтня 2015 року;
• Частина щодо компенсацій повернута до апеляційного суду для нового розгляду;

Висновок: Верховний Суд захистив трудові права працівника, визнавши звільнення незаконним, а наказ — таким, що суперечить чинному законодавству.

 

Судовий контроль за дотриманням трудових прав працівників є дієвим засобом захисту від зловживань. У випадку сумнівів у правомірності наказів про звільнення варто звертатися за юридичним захистом.