Ірина Лукеча — досвідчена психотерапевтка, психологиня та тренерка з глибоким міжнародним досвідом у сфері гуманітарної допомоги, подолання травм і психосоціальної підтримки. З 2022 року вона є активною учасницею глобальних ініціатив у сфері психічного здоров’я в рамках діяльності International Medical Relief (США), де наразі обіймає посаду тім-лідера. Ірина також співпрацює з фондами підтримки біженців у Польщі, працюючи з дітьми, сім’ями та людьми з особливими потребами, включаючи аутизм та СДУГ. Її професійний підхід базується на міжнародній підготовці, зокрема сертифікації в Breath-Body-Mind Therapy (США) та Психосоматиці (Україна). У минулому координувала спільні гуманітарні проєкти за підтримки уряду Данії та Червоного Хреста.
Психологічна підтримка матерів-біженок: відновлення контролю над життям
Переїзд до іншої країни через війну — це не лише зміна місця проживання, а й глибокий емоційний стрес. Особливо важко це переживається матерями, які, рятуючи своїх дітей, залишають рідний дім, друзів, звичний уклад життя. Такі події супроводжуються гострим почуттям провини, тривожністю та відчуттям повної втрати внутрішньої опори. Психолог Ірина Лукача надає допомогу таким жінкам, підтримуючи їх у процесі відновлення психологічної стійкості та повернення контролю над життям. Важливо усвідомлювати, що такі зміни впливають не лише на повсякденність, а й на ідентичність жінки як матері, дружини, доньки та особистості.
Контекст випадку
Жінка з України звернулася до Ірини після вимушеної евакуації разом із малими дітьми під час повномасштабного військового конфлікту. Хоча вона раціонально розуміла, що врятувала свою родину, її продовжували переслідувати сильні почуття провини та безвиході. У новій країні вона стикнулася з труднощами адаптації, не могла уявити майбутнє та почувалася загубленою. Її мучили думки про тих, хто залишився, страх за рідних і відчуття, що вона позбавлена права на радість. Навколишнє середовище, мова, культура — усе стало чужим і викликало відчуття ізоляції.

Етапи психотерапевтичної підтримки
1. Стабілізація емоційного стану
- Проведення регулярних щотижневих індивідуальних консультацій.
- Опрацювання провини, пов’язаної з евакуацією та відчуттям "зради" батьківщини.
- Підтримка при порушеннях сну та підвищеній тривожності.
- Використання технік заземлення, дихальних вправ і повернення в «тут і тепер».
- Створення емоційного простору для вираження пригнічених почуттів: страху, гніву, смутку.
2. Адаптація до нового середовища
- Пояснення, як травма впливає на сприйняття, емоції та батьківство.
- Обговорення типових труднощів переселенців: ізоляція, мовний бар’єр, культурний шок.
- Пошук зовнішніх джерел підтримки: волонтери, школи, мовні курси, психологічні служби.
- Створення персональної «карти безпеки»: люди, місця, дії, які приносять полегшення.
- Розробка щоденного розпорядку, що сприяє відновленню відчуття стабільності та контролю.
3. Повернення контролю над життям
- Виконання вправ на постановку цілей і пріоритетів.
- Розробка плану на тиждень і на найближчі 6 місяців.
- Відновлення структурованого розпорядку дня.
- Запис на курси іноземної мови та відновлення відкладеного навчання.
- Формування нових звичок, що сприяють відчуттю прогресу й самостійності.
Результати терапії
- Зниження тривожності та почуття провини перед дітьми.
- Зміцнення внутрішніх ресурсів, підвищення самооцінки та впевненості.
- Повернення сенсу в повсякденні дії, відновлення мотивації.
- Переосмислення цілей і оновлення життєвого напряму.
- Відновлення відчуття приналежності до нового суспільства та здобуття соціальної опори.
Поширені запитання
Запитання
Як терапія допомагає впоратися з провиною і тривогою у біженок?
Відповідь
Терапія створює безпечний простір для вираження емоцій, вивчення технік самодопомоги та відновлення внутрішнього відчуття контролю й стійкості. У процесі сесій клієнтка навчається розпізнавати свої емоції, не пригнічувати їх, а приймати й пропрацьовувати. Психолог допомагає відокремити реальні загрози від надуманих страхів, розвиваючи здатність тверезо дивитися на ситуацію. Це сприяє зниженню емоційного напруження та зростанню впевненості у собі.
Завдяки глибокій і структурованій роботі з психологом, клієнтка не лише стабілізувала свій емоційний стан, але й зробила конкретні кроки до особистого відновлення. Вона почала заново вибудовувати своє життя, зважаючи на нову реальність, але зберігаючи зв’язок із минулим. Цей кейс демонструє, наскільки важливо вчасно звертатися по професійну підтримку, особливо в умовах травматичних життєвих змін. Психологічна допомога може стати тим якорем, що утримає людину на плаву в найтяжчі моменти.