Спеціалізуюсь на вирішенні складних правових ситуацій у сфері енергетики, господарського та адміністративного права. Поєдную глибоке розуміння права з практичним досвідом судового представництва, договірної роботи та супроводу бізнесу.
Ввідні дані:
13 травня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (далі – Позивач), що спеціалізується на постачанні природного газу, звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом проти Комунального підприємства "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування" (далі – Відповідач). Предметом позову стало стягнення значної заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 1 343 794,56 грн.
Проблема полягала у систематичному невиконанні відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором на постачання природного газу № 78, укладеним 30 червня 2021 року, що призвело до накопичення критичної суми боргу та загрожувало стабільній роботі Позивача як постачальника енергоресурсу. Заборгованість виникла у період з січня по лютий 2022 року, коли Відповідач спожив обсяги газу, вартість яких не була повністю оплачена.
Проблема:
Між сторонами був укладений Договір на постачання природного газу за процедурою відкритих торгів на електронному майданчику Prozorro (ідентифікатор закупівлі UA-2021-05-28-011253-b), що підкреслює його публічно-правовий характер та обов'язковість для виконання. Договір чітко визначав права та обов'язки сторін, зокрема зобов'язання Споживача (Відповідача) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості газу згідно з умовами договору (п. 5.3. Договору, ч. 20 Розділу II Правил постачання природного газу). Позивач своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов'язання з постачання газу, що підтверджується виставленими рахунками-фактурами та актами приймання-передачі.
Головним аргументом Відповідача було заперечення боргу, посилання на те, що ним нібито вже була здійснена повна оплата Договору в розмірі 6 420 418,44 грн за весь період дії, і що додаткові угоди щодо збільшення обсягів постачання не підписувались. Однак, аналіз показав ключові порушення:
- Несплата за фактично спожитий обсяг: Відповідач, попри заперечення, не спростував факту отримання більших обсягів газу, ніж було передбачено початковим плановим обсягом.
- Недотримання умов коригування обсягів: Пункт 3.10. Договору прямо передбачав можливість коригування обсягів природного газу шляхом подання Споживачем відповідної заяви. Відповідач не надав доказів вжиття таких заходів, хоча фактично спожив обсяги газу в більшій кількості.
- Відсутність обґрунтованої відмови від підписання актів: Згідно з п. 3.7.5. Договору, у випадку неповернення підписаного оригіналу акту приймання-передачі або ненадання обґрунтованої відмови від його підписання, такий акт вважається підписаним, а обсяг спожитого газу встановлюється за даними Оператора ГРМ.
Таким чином, Відповідач порушив положення статей 509, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України, що регулюють виконання зобов'язань за договорами.
Бажаний результат:
Повне стягнення заборгованості за спожитий природний газ, включаючи основний борг та судові витрати, з метою захисту фінансових інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" та відновлення договірної дисципліни.
Відповідальний адвокат:
Інформація про адвоката не була вказана у наданому тексті.
Вирішено:
Юридична стратегія, реалізована для позивача, була побудована на засадах повного та беззаперечного доведення факту належного виконання Позивачем своїх договірних зобов'язань та наявності невиконаного грошового зобов'язання з боку Відповідача за фактично спожитий природний газ. Було важливо не лише підтвердити борг, а й спростувати всі заперечення відповідача.
- Підготовка та подання обґрунтованого позову.
Позовна заява була ретельно складена з детальним обґрунтуванням суми заборгованості, посилаючись на конкретні умови Договору, норми Цивільного та Господарського кодексів України. Особлива увага приділялася чіткому розрахунку суми боргу за кожен розрахунковий період. - Формування доказової бази.
До суду були надані всі необхідні та допустимі докази, які підтверджували постачання газу та факт несплати. Це включало оригінали Договору, щомісячні акти приймання-передачі природного газу, рахунки-фактури, а також платіжні доручення, що демонстрували обсяги оплати та неоплачений залишок. Додатково, було використано дані АТ «Одесагаз» щодо фактичного споживання газу, які підтверджували обсяги, зазначені в рахунках-фактурах. - Ефективна контраргументація заперечень відповідача.
На всі аргументи Відповідача щодо "повної оплати за Договором" та "відсутності додаткових угод" була надана детальна та переконлива відповідь. Це включало посилання на пункти 3.8. та 3.10. Договору, що передбачали можливість коригування річного планового обсягу, а також на фактичні дані споживання, які значно перевищували планові показники. Було наголошено, що Відповідач не вчинив жодних дій для коригування обсягів, як це передбачено Договором, і не надав обґрунтованих заперечень проти актів приймання-передачі.
Результат: 14 липня 2022 року Господарський суд Одеської області ухвалив рішення: позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" задовольнити повністю. Суд постановив стягнути з Комунального підприємства "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування" на користь Позивача 1 343 794 гривні 56 коп. боргу за спожитий природний газ та 20156 гривень 92 коп. судового збору.
Це рішення Господарського суду повністю захистило фінансові інтереси Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії", підтвердивши обов'язковість виконання договірних зобов'язань за фактично спожиті послуги. Кейс є яскравим прикладом того, як ретельна підготовка позовної заяви, належне представлення доказів та ефективна контраргументація дозволяють досягти справедливого судового рішення у складних господарських спорах. Це також підкреслює важливість дотримання договірної дисципліни та ефективність судової системи у врегулюванні заборгованостей, забезпечуючи стабільність економічних відносин між суб'єктами господарювання. Рішення підкреслює, що факт використання ресурсу вимагає його оплати, незалежно від початкових планових обсягів, якщо договір передбачає механізми коригування, а сторони їх ігнорують. договор предусматривает механизмы корректировки, а стороны их игнорируют.
