Детальніше
Дата публікації: 08.03.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Одним із різновидів цивільно-правових договорів є договір довічного утримання як угода відповідно до якої одна сторона, яка виступатиме в якості відчужувача забов’язується передати іншій стороні (набувачу) житловий будинок, або ж інше рухоме чи нерухоме майно, що має значну цінність у власність, а останній в свою чергу, забов’язується забезпечувати відчужувача шляхом утримання, догляду довічно. Виходячи із даного законодавчо-встановленого визначення договору можна стверджувати про те, що основними сторонами в ньому є відчужувач (фізична особа з необхідним обсягом дієздатності) та набувач (фізична чи юридична особа, або ж декілька осіб). Разом з цим, законодавством передбачається можливість укладення договору довічного утримання на користь третіх осіб.
Особливості договору довічного утримання:
Предметом договору довічного утримання є нерухоме, або ж рухоме майно, що є достатньо цінним і яке відчужувач передає набувачеві. Якщо предмет договору є у спільній сумісній власності , то таке майно підлягатиме відчуженню співвласниками шляхом укладення договору довічного утримання. В тому разі, коли в якості відчужувача виступають не всі співвласники, а тільки один із них, то можливість укладення договору довічного утримання зберігається, але для цього необхідно попередньо визначити частку того співвласника, що є відчужувачем чи встановити порядок користування майном між іншими співвласниками. Щодо обов’язків, яким наділятиметься набувач в результаті укладення договору, то мова йтиме про види забезпечення, догляду які визначатимуться, сторонами при укладенні договору. Також набувач забов’язуватиметься поховати відчужувача у разі смерті, незалежно від того, чи містить така умова в договорі чи ні. Щодо обсягу прав, якими наділяється набувач, то до них можна віднести наступні: володіти та користуватися майном що було йому передане, замінити майно на інше за взаємною згодою з відчужувачем, зазначити в заповіті спадкоємців щодо такого майна, а також в певних випадках розірвати договір. В свою чергу друга сторона, тобто відчужувач, також має обсяг прав, а саме: визначити в договорі види забезпечення, догляду, вимагати виконання умов договору, якщо виникла потреба, то замінити майно, що передається на підставі договору набувачу, якщо ж набувачем не виконується або ж виконуються неналежним чином обов’язки – розірвати договір Зазвичай в договорі зазначають: умову про предмет, вартісну оцінку майна, визначаються права та обов’язки сторін, а також строк дії та місце виконання договору та ін. Окремо слід звернути увагу на форму договору, так як він укладається обов’язково в письмовій формі і підлягатиме нотаріальному посвідченню.
Підстави припинення та розірвання договору:
В якості підстави для припинення договору є смерть відчужувача чи третьої особи на користь якої укладався договір, у разі смерті набувача ( якщо спадкоємці відмовилися приймати майно, або ж вони взагалі відсутні), або ж на підставі відповідного рішення суду. Як вже зазначалося вище, розірвати договір можна як на вимогу набувача так і на вимогу відчужувача. Зокрема, якщо набувач зіштовхнувся з обставинами, поява яких не залежить від його волі і вони призводять до неможливості подальшого матеріального забезпечення відчужувача, то він може припинити даний договір.
Допомога юриста в укладенні договору:
Послуги юриста можуть знадобитися на будь-кому з етапів укладення договору, починаючи від розробки проекту, закінчуючи підписанням. Юрист проведе правовий аналіз ситуації та на підґрунті цього розробить проект договору, умови якого задовільнять обох сторін. Отже, консультація юриста – це інструмент, який забезпечить надійне договірне регулювання, що в подальшому збільшить ефективність правовідносин.
