Детальніше
Дата публікації: 26.03.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Чинне законодавство передбачає такий різновид субєктів господарювання як компанія з управління активами (далі-КУА), що являє собою юридичну особу, що діє у формі АТ або ж ТОВ та провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів. Підставою ж для провадження такої діяльність є отримання ліцензії у порядку, що встановлюється законодавством. Сама ж управлінська діяльність полягає в супроводі інвестиційного фонду, укладання угод на користь інститутів спільного інвестування та загалом сприяння ефективному інвестуванню. Діяльність КУА заснована на принципі згідно з яким кошти, що отримані в результатів об’єднання великої кількості інвесторів, вкладаються в різні фінансові активи (нерухомість, земельні ділянки, корпоративні права та ін.) і на основі цього отримується прибуток.
Особливості діяльності КУА:
Почати слід із загальних вимог, які стосуються діяльності КУА. Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про інститути спільного інвестування» мінімальний розмір статутного капіталу компанії повинен становити 7 млн. грн. Важливо зазначити, що частка держави у статутному капіталі не може перевищувати 10%. Окрім статутного капіталу, необхідно створити резервний фонд розмір якого складає 25% від статутного капіталу. Не менш важливе значення мають пайові інвестиційні фонди, що може створювати КУА, а саме: закриті фонди (інвестиційні сертифікати придбаються в момент створення фонду), інтервальні фонди (відчужити сертифікат можливо через певний проміжок часу) та відкриті фонди, головною особливістю яких є те, що відчужити сертифікат можна у будь-який час. Законодавством встановлені і заборони, що стосуються поєднання діяльності з управління активами з іншими видами діяльності. Разом з цим, провадити управління іпотечним покриттям не забороняється. Якщо ж діяльність пов’язана з безоплатним відчуженням активів інституту спільного інвестування, надання позик за рахунок таких активів, або ж їх виконання для забезпечення виконання забов’язань, стороною яких не є інститут спільного інвестування, або ж відчуженням майна, що належить компаній, до активів інституту спільного інвестування – все це та багато інших видів діяльності, перелік яких встановлений законодавством є недопустимими. Відповідно до вищезазначеного принципу діяльності КУА винагорода встановлюватиметься у вигляді відсотку від вартості чистих активів, або ж приросту їх вартості. Розмір винагороди, порядок її сплати встановлюється НКЦПФР. Як вже зазначалося, підставою для провадження діяльності КУА є ліцензія, яку вповноважений видавати НКЦПФР, в тому випадку, якщо компанія відповідає ліцензійним вимогам. Зокрема такі вимоги стосуються прозорості структури власності, керівників та інших посадових осіб, організаційної структури компаній, програмного забезпечення та ін. Перш ніж звертатися до органу ліцензування необхідно детально ознайомитися з усіма вимогами.
Процедура створення КУА:
1.Перш ніж подати документи реєстратору, засновники повинні визначитися із організаційно-правовою формою юридично особи, підготувати установчі документи, сформувати установчий капітал.
2.Якщо ж вищеописані дії були реалізовані необхідно звернутися до державного реєстратора з метою внесення відомостей до ЄДР та отримання свідоцтва про державну реєстрацію.
3.Далі варто отримати ліцензію на провадження діяльності з управління активами. Для цього потрібно подати документи офіційним каналом в електронній формі до НКЦПФР. Протягом 5 днів після отримання документів, орган ліцензування направить заявнику підтвердження отримання документів. Саме ж рішення про видачу ліцензія приймається протягом 6 місяців.
Допомога юриста у створенні КУА:
Послуги юриста можуть знадобитися протягом усього вищеописаного порядку створення КУА. Починаючи із визначенням із організаційно-правовою формою бізнесу та закінчуючи отриманням ліцензії, юрист забезпечуватиме відповідність всіх кроків вимогам законодавства, допоможе скласти установчий документ, належним чином провести державну реєстрацію, а також проаналізує ліцензійні вимоги. Отже, консультація юриста – це невід’ємний інструмент, що дозволить уникнути зайвих витрат часу та коштів.
