Працюю юристом з 2015 року.
Якщо документ складений органом державної чи місцевої влади, то він може бути використаний за межами країни, яка його видала лише після посвідчення. Найрозповсюдженішим видом посвідчення є апостиль.
Апостилювання документів запроваджене у 1961 році Гаазькою Конвенцією. Нею скасовано вимогу щодо необхідності легалізувати документи, які мають іноземне походження. Учасниками документу є дев’яносто країн.
Апостиль – це відмітка, що має спеціальний характер та ставиться на офіційних паперах, видані державами котрі є учасницями Гаазької конвенції.
Апостиль документів є засвідченням справжності підпису тієї особи, яка розписалася в документі, а також оригінальності відбиття печатки, якою скріплений документ.
Статтею другою та третьою вище вказаного документу передбачається, що держава-учасниця звільняється від необхідності легалізувати документ, на якого діє Конвенція. Тому, дійсність підпису та печатки підтверджується апостилем, який проставляється органом влади.
Конвенція передбачає, що апостильований папір не вимагає додаткових оформлень або засвідчень і використовується в країнах, яка є учасницями цієї Конвенції. Україна прилучилася до Конвенції в січні 2002 року. Сам закон, яким відбулося приєднання до цього документу набрав чинності у грудні 2003 року. Також, Конвенцією передбачено, що кожна держава-учасниця визначає перелік установ, які мають право проставляти апостиль. Про покладення цих функцій на відповідні установи, держава доводить до відома Міністерство закордонних справ Нідерландів разом з передачею на документа про долучення.
Компетентними органами на яких покладені функції щодо проставлення апостилів є центральні органи виконавчої та судової влади. Серед них: Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Реєстратори Верховного суду та інші.
В Україні право проставити апостиль мають:
Міністерство освіти та науки – на тих документах, які видали навчальні заклади або установи у галузі освіти.
Міністерство юстиції – на паперах, видані установами юстиції, судами, нотаріусами.
Міністерство закордонних справ – на решті різновидах документів.
Міграційна служба – на тих документах, які видані цією установою та її підрозділами у сфері міграції.
Податкова служба – на тих паперах, які видані цією установою та її підрозділами.
Апостиль підлягає проставленню на документах:
- видані судовою владою;
- видані органами прокуратури та юстиції;
- що мають адміністративний характер;
- про здобуту освіту або вченого звання;
- що оформлені нотаріусами;
- що є свідоцтвами про підтвердження юридичних фактів.
Це не стосується:
- паперів, які видали дипломатичні організації України;
- паперів, що відносяться до операцій, які є митними або комерційними;
Апостиль не підлягає проставленню:
- на оригіналі паспорта, трудової книжки, військового квитка, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, дозволу на зброю,;
- на листах, правових висновках, законах та інших нормативно-правових актах.
Право на звернення за проставленням апостиля має людина, яка є підписантом документа або та, що його пред’явила.
