Детальніше
Отже, позов про стягнення аліментів подано до суду, та отримано рішення про стягнення аліментів на дитину з відповідача. У багатьох виникає питання, що ж робити далі, яка процедура стягнення аліментів ?
Після набрання судовим рішенням про стягнення аліментів законної сили стягувачеві буде видано виконавчий документ – виконавчий лист, або ж судовий наказ про стягнення аліментів, у якому буде зазначено дані про стягувача, боржника, розмір стягнення аліментів, і т.д.
Далі існує два варіанти:
- Стягувач аліментів відповідно до ч. 4 ст. 187 Сімейного кодексу України має право самостійно подати заяву з виконавчим листом до підприємства, де працює платник аліментів. На підставі вказаної заяви адміністрація підприємства зобов’язана відраховувати аліменти із заробітної плати, чи іншого доходу боржника у розмірі, що визначений виконавчим документом, та не пізніше трьох днів від дня, що є днем виплати заробітної плати на підприємстві. Перераховуються вказані аліменти напряму отримувачеві на рахунок, що вказаний ним у заяві підприємству;
- якщо стягувач не має інформації про місце роботи платника аліментів, і сам платник добровільно аліменти не сплачує, стягувач має звернутися безпосередньо до відповідної виконавчої служби за місцем проживання боржника із заявою про пред’явлення виконавчого документу до виконання, і далі виконанням вказаного рішення суду займається виконавча служба.
Варто зауважити, що заява про примусове виконання рішення суду має містити обов’язкові реквізити, за відсутності яких вказана заява може бути не прийнята до виконання державним виконавцем. Це такі реквізити:
- дані виконавчого документу;
- дані стягувача ;
- спосіб перерахування коштів та реквізити рахунку у банку стягувача.
При цьому, до заяви про примусове виконання рішення суду про стягнення аліментів має бути обов’язково доданий оригінал чи дублікат виконавчого документа (виконавчого листа чи судового наказу).
Вимоги до заяви про примусове виконання рішення суду більш детально описані в Наказі Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень».
Якщо заява про примусове виконання рішення суду складено з порушенням норм чинного законодавства, чи виконавчий документ не відповідає вимогам чинного законодавства, виконавець має право повернути вказаний виконавчий документ стягувачеві без прийняття до виконання відповідно до положень ч. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
Тому, щоб не витрачати даремно часу, варто задля складання заяви про пред’явлення виконавчого документу про стягнення аліментів до виконання звернутися до відповідного спеціаліста в області права чи адвоката.
Державний виконавець після надходження до нього заяви стягувача із виконавчим документом, за відсутності підстав передбачених положень ч. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня винести постанову про відкриття виконавчого провадження, після чого розпочинається примусове виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Прийнявши виконавчий документ до виконання, державний виконавець повинен розрахувати, який же борг зі сплати аліментів.
Державний виконавець зобов’язаний розраховувати розмір заборгованості боржника із сплати аліментів щомісяця. Крім того, державний виконавець повинен проводити індексацію розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі. Також, державний виконавець повинен здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів під час надходження виконавчого документу на виконання, у разі подання боржником чи стягувачем заяви про здійснення перерахунку заборгованості, у разі направлення до підприємства постанови про звернення стягнення на заробіток боржника, а також у разі закінчення виконавчого провадження.
Слід зауважити, що навіть якщо виконавчий документ був виданий стягувачеві, але з тої чи іншої причини не був одразу пред’явлений до виконання, нарахування заборгованості за заявою стягувача може проводиться виконавцем в межах 10 років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо протягом усього цього часу боржник все ж сплачував аліменти (в даному випадку можна зіштовхнутися з недобросовісною поведінкою стягувача, коли він отримував аліменти, але при пред’явленні виконавчого документа до виконавчої служби не повідомив про це), то він має подати державному виконавцеві квитанції про сплату ним аліментів протягом усього цього часу, і державний виконавець на підставі наданих йому документів здійснить перерахунок заборгованості боржника відповідно до чинного законодавства.
Якщо боржник чи стягувач не згодні з розміром заборгованості, що нарахований державним виконавцем, вони можуть звернутися до суду із відповідною скаргою на дії державного виконавця.
Державний виконавець зобов’язаний після відкриття виконавчого провадження на протязі 10 днів здійснити перевірку майнового стану боржника з метою встановлення його доходів, а також майна, якщо існує заборгованість зі сплати аліментів. В подальшому, державним виконавцем має здійснюватися постійна перевірка майнового стану боржника, особливо, якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів. При цьому наявність рахунків у банках мають перевірятися кожні два тижні, а наявність рухомого майна, нерухомості, даних про отримання доходів – кожні три місяці.
Таким чином, порядок стягнення аліментів має ряд особливостей, є довготривалим процесом, та потребує знань та навиків у даній сфері.