Детальніше
Дата публікації: 15.03.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
На сьогодні питання щодо оформлення спадщини в Україні привертає все більше уваги серед населення. Статистика визначає досить сумні висновки, адже після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, все більше людей цікавляться процедурою оформлення заповіту.
Щоб розібратися в даному питанні слід звернути увагу на основи законодавства, що регулюють питання спадщини, адже в Цивільному кодексі Україні (далі - ЦКУ) такому питанню присвячена книга шоста (статті 1216-1308).
Під заповітом варто розуміти особисте розпорядження фізичної особи на випадок її смерті. Тобто основною ознакою заповіту варто вважали виключне волевиявлення фізичної особи, тобто її бажання здійснити особисте розпорядження у разі настання її смерті. Законодавство забороняє складати заповіт через представника.
З даного розуміння випливає наступна норма: «право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю».
Разом із тим слід звернути увагу на особливості складення заповіту: складається обов’язково в письмовій формі. Також в заповіті слід відзначати час та місце його складення. Досить важливим нюансом є те, що заповіт повинен бути посвідченим нотаріусом або певною уповноваженою особою.
За загальним правилом за умови неможливості звернення до нотаріуса через його відсутність, або інші перетини, законодавство дозволяє здійснити посвідчення заповіту:
- певною уповноваженою особою органів місцевого самоврядування;
- працівниками закладу охорони здоров’я, а саме: черговим лікарем, головним лікарем чи його заступником;
- директором закладу будинку для осіб похилого віку;
- капітан річкового чи морського судна;
- керівник (начальник) пошукової або іншої експедиції;
- начальник установи виконання покарань.
Як правило в зазначених вище закладах і умовах, відсутність нотаріуса є цілком нормальним явищем, саме тому законодавець для таких осіб передбачив можливість складання заповіту в особливих умовах. Натомість ЦКУ встановлює і обов’язкову імперативну норму, яка регулює зазначені відносини, а саме обов’язкова наявність та присутність свідків під час такої процедури.
Актуальним та доречним нюансом буде також і згадати про особливості процедури складання заповіту під час воєнного стану.
В Україні протягом певного періоду Кабінетом міністрів України (далі – КМУ) було прийнято ряд документів, який би спрощував процедуру з складання заповіту. Розглянемо такі документи детальніше.
- По-перше було прийнято Постанову КМУ від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», яка передбачає внесення змін щодо роботи нотаріуса та, відповідно, вчинення дій нотаріуса щодо складання заповітів. Зокрема, встановлено що посвідчення заповіту на період воєнного стану, має вчинятися без використання особливих бланків, які наявні на нотаріальній документації.
- Таким чином, зазначений документ спрощує роботу нотаріуса щодо посвідчення заповіту, адже в умовах воєнного стану не завжди є можливість використати всі можливі і наявні засоби для роботи, а консультації щодо оформлення спадщини стали більш простіше.
- Ще однією особливістю варто вважати зміни до Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, що також відобразилися в Постанові КМУ від 16.08.2022 № 914, та передбачають що вчинення дій щодо посвідчення заповітів мають право начальники або командири військовослужбовців Збройних Сил України, керівники інших військових формувань, та керівники органів цивільного захисту та правоохоронних органів, за умови що вони здійснюють заходи щодо захисту національної оборони та безпеки.
- Крім того варто зауважити, що за роз’ясненнями Мінюста та юристами з оформлення спадщини, після посвідчення відповідні уповноважені особи повинні через Міністерство оборони, Генеральний штаб Збройних Сил України, відповідний правоохоронний (спеціальний) чи інший орган надіслати заповіт до Міністерства юстиції чи його територіального органу для забезпечення реєстрації заповіту нотаріусами у Спадковому реєстрі.
Варто зазначити і про основні рекомендації складання тексту заповіту. При відсутності нотаріуса такий документ можна написати самому, задля полегшення роботи уповноваженій особі (командиру тощо). Основне що треба пам’ятати – розбірливий почерк, задля розуміння такого документа. Обов’язково слід зазначити назву «Заповіт», а в тексті використати свої персональні дані (П.І.Б., документ, що посвідчує особу, адресу тощо). Також слід чітко прописати що і кому особа буде заповідати. Дата і підпис є обов’язковими при складанні такого документа.
Тому, якщо Ви хочете, щоб обрана Вами людина змогла оформити вступ у спадщину, обов’язково складайте заповіт згідно всіх норм чинного законодавства.
