юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Доволі часто виникають ситуації, коли особа звертається до нотаріуса для переоформлення нерухомого майна або сервісного центру для переоформлення рухомого майна, виникає проблема, що не дає змогу провести відповідний правочин, яка полягає у наявності арешту на майно. В таких ситуаціях, особа навіть інколи може не знати про наявність таких арештів, або вже не пам’ятати, оскільки арешти можуть бути накладені доволі давно. Хочу звернути увагу, що арешт, що був накладені навіть понад 10-15 років тому, не мають терміну давності та будуть актуальними до тих пір поки ініціатор арешту на підготує та не направить до реєстраційних установ відповідні документи для вилучення та припинення арешту.
На сьогоднішній день порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі – Закон).
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Відповідно до п. 15 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.
Таким чином порядок зняття арешту по завершеним виконавчим провадження чітко визначено у п. 15 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Отже, при виявлення будь-якого арешту рухомого чи нерухомого майна, необхідно звертатись з заявою про зняття арешту до ініціатора арешту. Таке звернення є першочерговим та відповідно і є досудове врегулювання спорів. Якщо таке звернення результату не дало, то в полаьшому необхідно звертатись до суду для вирішення питання щодо зняття арешту з нерухомості, зняття арешту з рахунків або зняття арешту з рухомого майна.
Одночасно, звертаю увагу, що бувають випадки, коли громадянин звертається з заявою про зняття арешту, виконавець, навіть не розібравшись, дає формальну відписку, для того щоб уникнути такої ситуації, доцільно звертатись до відповідного фахівця. Фахівець у свою чергу проведе правовий аналіз ситуації, та допоможе у збирання необхідних документів, що будуть підставою для зняття арешту, та відповідно допоможуть зберегти час у вирішення даного питання.